Києво-Братська ікона Божої Матері колись була місцевій у Борисоглібській церкві в місті Вишгороді (Київському), де вона чудово з'явилася в 1654 році. У 1662 році, під час війни з Польщею (1659 - 1667), місту було завдано великої шкоди від воюючих на боці поляків кримських татар. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був розорений і сплюндрований. Однак Промисл Божий зберіг чудотворну ікону Божої Матері, яку вчасно винесли з храму і пустили по Дніпру, а мощі святих сховали під підлогою.

Річка винесла ікону до берега Подолу в Києві, де вона була з радістю прийнята православними і з належними почестями перенесена в Братський монастир. Там вона і залишалася протягом довгого часу. В описі церковного майна Києво-Братського монастиря, зробленого в 1807 році, наводиться її опис. Існувала "Пісня про чудотворну Києво-Братську ікону Богоматері", складена незабаром після 1692 року. Святкування Києво-Братської ікони Божої Матері здійснюються тричі на рік: 19 вересня, 23 травня і 15 червня. Всі вони присвячені чудесному явленню святої ікони в 1654 році. Оригінал ікони не зберігся. Списана з неї ікона знаходиться нині в Київському монастирі Покрови Божої Матері.