Священномученик Дорофей в період гонінь на християн при імператорі Диоклитіані (284 - 305) був єпископом міста Тира Фінікійського. За словом Євангелія (Мт. 10, 23), святитель віддалився з Тиру, і сховався від мучителів.

У часі царювання святого Костянтина Великого (306 - 337, пам'ять 21 травня) він повернувся в Тир, знову зайняв єпископський престол і управляв паствою більше 50 років, навернувши в християнство безліч язичників. Коли Юліан Відступник (361 - 363) почав відкрито переслідувати християн, святителю Дорофею було вже більше 100 років. Він пішов з Тиру в Мізійске місто Уд (нині Варна). Там його схопили придворні імператора. За відмову принести жертву ідолам святого старця стали жорстоко катувати, і під тортурами він віддав душу свою Господеві (+ близько 362 року у віці 107 років).

Священномученику Дорофею деякі приписують складання "Синопсиса" - зібрання повістей, а також житій святих пророків і апостолів.