Преподобний Варнава Ветлузький народився у Великому Устюзі. До відходу у пустелю він був священиком однієї з міських церков. У 1417 преподобний оселився на березі річки Ветлуга на Красній горі, де подвизався в самоті в протягом 28 років, «Богу працюючи в псалмоспівах і молитвах, харчуючись галуззям і плодами дубовими». За словами автора житія преподобного, до святого Варнави приходили і «дивовижні звірі, численні ведмеді, що жили поруч з келією його ... а він ходив поміж ними, немов між худобою, дивлячись на них з насолодою; завдячуючи великому Богові, оті звірі були покірні перед ним».

В околицях Красної гори, навіть в 50 кілометрах, не було людського житла. Зрідка відвідували пустельника люди, «заради його благословення», яким він передбачив, що після його спочинку на березі річки Ветлуга «примножить Бог житла людей, а на місці його проживання будуть жити ченці».

За переказами, у 1439 році, перед тим, як оселитися на річці Унжі, сюди приходив за настановами і повчаннями преподобний Макарій (пам'ять 25 липня). Преподобний Варнава помер у глибокій старості 24 червня 1445 року. Після спочинку святого подвижника на місці його подвигів приходили на проживання «від різних країн» багато ченців «і між ними хлібороби» і «примножився по всій тій річці народ чисельно навіть аж до річки великої Волги».

На Красній горі ченці побудували дві церкви - одну на честь Пресвятої Трійці, а іншу - над труною преподобного - в ім'я святителя Миколи Чудотворця, і заснували спільножитний монастир, що отримав назву «Варнавинська пустинь». Житіє святого Варнави написано в 1639 році ченцем Варнавинскої пустині - «всечесним ієромонахом Йосифом (Дядкіним), що згодом в царствуючому місті Москві книжного друкарського управління найголовніший управитель». Для посвідчення справжності чудес, що відбувалися при гробі преподобного, в тому ж 1639 році, були засвідчені його святі мощі за розпорядженням Патріарха Іоасафа.

Згодом на місці Варнавинської обителі виникло повітове місто Варнавин, а головний храм обителі став міським собором в ім'я апостола Варнави.