Ікона Божої Матері «Достойно є» знаходиться на горньому місці вівтаря соборного храму Карейської обителі на Афоні. Час її явлення визначається 980 роком, прославлення - 1864 роком.

В один з недільних днів старець, що жив неподалік від Кареї, пішов в обитель на всенощне бдіння. У келії залишився послушник. При настанні ночі до нього постукав невідомий інок. Під час всенощної, коли потрібно було співати «чеснішу від Херувимів ...», обидва постали перед іконою Божої Матері, що називалася« Милуючою», і гість зауважив, що у них спочатку співають «Достойно є, і це є істина, славити Тебе Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну, і Матір Бога нашого ...». Під час співу цієї нечуваної досі пісні ікона Богоматері сяяла небесним світлом, а послушник плакав від розчулення. На його прохання ця дивна пісня, через брак паперу, була записана на камені, що пом'як немов віск під рукою дивного співака. Назвавши себе Гавриїлом, мандрівник став невидимий. Ікона Божої Матері, перед якою вперше була оспівана пісня «Достойно є», була перенесена в соборний храм Успіння Пресвятої Богородиці Кареї (адміністративного центру Афона). Плита з написаними на ній Архангелом Гавриїлом піснею була перенесена до Константинополя під час патріаршества святителя Миколая Хрисоверга († 995, пам'ять 16 грудня). Численні списки з ікони "Достойно є" («Милуюча») свято шануються в українських храмах. У Галерній гавані Петербурга на честь Милуючої Богоматері був споруджений п'ятикупольний храм, в якому поставили прислану з Афона благодатну ікону «Милуюча».