Преподобний Арсеній Коневський народився у Новгороді Великому. Він був ремісником, ковалем по міді. У 1373 вступив до Новгородського Лисицького монастиря, де прийняв чернецтво з ім'ям Арсеній.

Одинадцять років прожив молодий інок в обителі, проходячи різноманітний послух. Прагнучи до ще більш високих духовних подвигів, преподобний Арсеній пішов на святу Гору Афон. В одному з афонських монастирів він був 3 роки, займаючись виготовленням посуду з міді афонських ченців; багато часу преподобний Арсеній присвячував молитві.

Коли настав час повернення на Русь, ігумен Іван благословив його іконою Пресвятої Богородиці, яка згодом одержала найменування Коневської, і передав подвижнику спільножитний статут. Подальший подвиг преподобний Арсеній проходив на Валаамі. Часто взивав інок до Господа, молитовно просив він вказати місце для улаштування нової обителі. І одного разу, коли він знаходився в морі, буря, що сталася, принесла його до острова Коневець, що на Ладозькому озері. Тут з промислу Божого преподобний Арсеній поставив Хрест і, залишившись для подвигів, збудував каплицю у 1393 році. Після п'ятирічного подвигу в скиту преподобний Арсеній перетворив його в 1398 році з благословення архієпископа Новгородського Івана (1389-1415) у спільножитний монастир, де збудував храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Згодом, при архієпископі Симеоні (1416-1421), угодник Божий знову відвідав Святу Гору Афон, де попросив молитов і благословення для своєї обителі.

Залишена без ігумена братія монастиря стала зазнавати різних утисків і вже чимало хотіли розійтися. Але старець Іван, що жив неподалік, постійно молився про них на вершині острова. Матір Божа явилася йому в сонному видінні і втішила: «Повідом нарікаючим братам, що Арсеній скоро доставить їм усяку поживу».

Дійсно, преподобний Арсеній незабаром повернувся і привіз все необхідне. У 1421 році після розливу Ладозького озера браття змушені були перейти на нове місце на тому ж острові. Під мудрим керівництвом преподобного Арсенія обитель знову духовно процвіла. Новгородські архієреї не залишали ченців обителі без своєї допомоги.

Особливу старанність проявив святитель Євфимій II (1434-1458). В 1446 році він відвідав обитель і крім щедрих пожертвувань подарував преподобному Арсенію свій клобук. Так, «згідно євангелії подвигом добрим трудячись», святий Арсеній 12 червня 1447 «зійшов до вишнього торжества» на руках люблячої братії і був похований в монастирському храмі.

Преподобний Арсеній шанується як покровитель моряків. Так, одного разу він врятував від загибелі старця Мойсея з рибалками. Заскочені бурею, рибалки молилися Господеві; з'явившись святий осінив їх мантією, і човен благополучно пристав до берега. Житіє преподобного Арсенія було написано в XVI столітті Коневським ігуменом Варлаамом. У 1850 році житіє було видано разом зі службою і похвальним словом.