Преподобний Давид Солунський подвигом добрим трудився в монастирі святих мучеників Феодора і Меркурія. Згодом, оселившись поблизу міста Солуні (Фесалоніки), він влаштував собі курінь під мигдальним деревом і прожив у ньому 70 років, перебуваючи в постійній молитві, дотримуючись суворого посту, терплячи спеку і стужу. Преподобний Давид отримав від Бога дар чудотворення, багатьох уздоровив від хвороб. Усім, хто приходив до нього, святий подвижник давав душекорисні поради. Досягнувши безпристрасності, він був ніби ангел у плоті, міг брати в руки жар для здійснення кадіння, не зазнаючи жодної шкоди. Помер преподобний близько 540 року.