Апостол Фадей від 70-ти, за походженням єврей, народився в сирійському місті Едесі. (Святого апостола від 70-ти Фадея слід відрізняти від апостола з числа 12-ти Юди, прозваного Фадеєм або Левієм. - Пам'ять 19 червня). Прийшовши до Єрусалиму на свято, він почув проповідь святого Івана Предтечі і, прийнявши від нього Хрещення в Йордані, залишився в Палестині. Побачивши Спасителя, він став Його учнем, і був обраний Господом до числа тих 70-ти учнів, яких Він послав по два на проповідь у міста і місцевості, які Сам мав намір відвідати (Лк. 10, 1). Після Вознесіння Спасителя на Небо, апостол Фадей благовістив в Сирії і Месопотамії. Він прийшов з проповіддю Євангелія в Едесу і навернув до Христа князя Авгаря, народ і жерців. Проповідь свою він стверджував багатьма чудесами (про які Авгар писав асирійському цареві Нарсесу); поставив священиків і влаштував Едеську Церкву. Князь Авгар хотів нагородити апостола Фадея багатими дарами, але той відмовився і пішов з проповіддю в інші міста, навертаючи багатьох язичників до християнської віри. Дійшовши з проповіддю до фінікійського міста Верита (Бейрута), він заснував там Церкву і в тому ж місті мирно помер у 44-му році. (Це місце спочинку вказується в слов'янській мінеї; за іншими джерелами він помер у Едесі; згідно древніх вірменських переказів, апостол Фадей після різноманітних тортур був усічений мечем 21 грудня в Артазській області у 50).