Мучениця Васса з синами Феогніем, Агапієм і Пистом жила в місті Едессі Македонській і була заміжня за язичницьким жерцем. З дитинства вона була вихована в християнській вірі, яку і передала синам. Під час імператора Максиміана Галерія (305-311) чоловік доніс правителеві на свою дружину і дітей. Усі вони, незважаючи на погрози, відмовилися принести жертву ідолам. Тоді на очах у матері стали катувати дітей. Старшого, Феогнія, підвісили і стругали залізними кігтями. Юнакові Агапієві здерли з голови до грудей всю шкіру, але мученик не проронив ні звуку. Нарешті, почали мучити й молодшого сина Писта. Мати не переставала надихати їх до терпіння страждань за Христа. Тоді юнакам відрубали голови. (Згідно одного переказу, три брати мученика постраждали в Едессі в Македонії, згідно іншого - в Лариссі у Фессалії в їхній батьківщині). Святу Вассу ув'язнили і морили голодом, але Ангел підкріплював її небесною їжею. При наступних муках вона залишилася неушкодженою від вогню, води та звірів. Коли її привели в язичницьке капище, вона розбила статую Зевса. Тоді мученицю кинули в морську безодню. Але несподівано для всіх підплив корабель, і святу підняли на нього троє світлоносних юнаків (преподобний Никодим Святогорець вважав, що це були її діти, раніше замучені). Через 8 днів свята Васса сама зійшла з корабля до правителя острова Апон, недалеко від Кизику, в Препонтиді або Мармуровому морі. Після биття палицями їй відрубали голову.

Відомо, що близько 450 року в Халкидоні вже існувала церква в ім'я святої мучениці Васси.