Ікона Різдва Пресвятої Богородиці Сямська. На Вологодчині, уздовж берегів Кубенського озера розкинулася Сямська волость, землі якої ще в XIV столітті належали багатому московським боярину Феодору Андрійовичу Свібло, який служив великому князю Димитрію Донському.

З цим мальовничим місцем пов'язана історія шанування чудотворної ікони «Різдва Пресвятої Богородиці» Сямської. Старовинний переказ оповідає наступне. Іван Родіонов, селянин села Отводного, розташованого недалеко від Кубенського озера, два роки лежав розслаблений. Одного разу Сама Пречиста Діва явилася йому у видінні, повеліваючи йти в Сямську волость і оголосити парафіянам місцевої Покровської церкви Її волю - побудувати біля річки Крутець на Довгій галявині обитель в ім'я Її Різдва. «Після цього явлення Богоматері, разслабленний в ту ж хвилину зробився здоровий і негайно оголосив про це побажання мешканцям зазначеної парафії, які прийнявши це з радістю завзято приступили до виконання його і цього ж року спорудили дерев'яну церкву та монастир» - свідчить «Переказ про Сямську ікону (у Вологодсьькій губернії) Богородиці». Сталося це в 1524 році. Ікона Різдва Богородиці, відома з тієї пори під найменуванням Сямської, стала храмовою. Монастирський літопис зберігає свідчення про численні чудеса, що відбулися від чудотворного образу Пресвятої Богородиці притікаючих до Неї з вірою і сподіванням.

У 1542 році під час страшної пожежі, коли весь монастир згорів дощенту, чудотворна ікона Божої Матері була чудовим чином врятована. Незабаром дерев'яні монастирські будівлі були знову зведені.

У 1544 році, по дорозі на прощу в Кирило-Білозерський монастир, Сямську обитель відвідав майбутній цар Іван Грозний залишивши щедрі пожертви.

У 1770-х роках на місці двох дерев'яних церков був збудований чудовий двоповерховий кам'яний п'ятибанний храм з чудовою дзвіницею, ззовні схожий на зменшену копію знаменитого Києво-Печерського храму Успіння Пресвятої Богородиці. Головний престол зведеного храму освятили на честь Різдва Богородиці, де по ліву сторону від царських врат і містилася чудотворна ікона. Престол нижнього храму був присвячений святу Благовіщення Божої Матері.

Монастир залишався чинним до 1924 року, після чого його спіткала доля більшості храмів і монастирів у той лихий час - прекрасний собор, значна частина огорожі, башти були розібрані на цеглу, інші споруди перетворені на руїни, сліди чудотворної ікони Різдва Пресвятої Богородиці Сямської загубилися .. ..