Одного разу сліпець сидів на сходах однієї будівлі з капелюхом біля його ніг і табличкою з написом: «Я сліпий, будь ласка, допоможіть».

Один  чоловік проходив повз і зупинився. Він побачив інваліда, у якого було всього лише кілька монет у його капелюсі. Він кинув йому пару монет і без його дозволу написав нові слова на табличці. Він залишив її сліпій людині і пішов.

Наприкінці дня він повертався і побачив, що капелюх сповнений монет. Сліпий упізнав його по кроках і запитав, чи не він був той чоловік, що переписав табличку. Сліпий також хотів дізнатися, що саме він написав. Той відповів:

- Нічого такого, що було б неправдою. Я просто написав її трохи по-іншому.

Він посміхнувся і пішов.

Новий напис на табличці був такий: «Зараз весна, але я не можу її побачити».