Преподобний Авксентій, за походженням сирієць, служив при дворі імператора Феодосія Молодшого (418 - 450). Він був відомий як доброчесна, вчена і мудра людина, і дружив із багатьма благочестивими мужами свого часу.

Обтяжуючись мирською суєтою, святий Авксентій прийняв сан пресвітера, а потім і чернечий постриг. Після цього, віддалившись у Вифінії, він знайшов відокремлене місце на горі Оксія, недалеко від Халкидону, і став там вести пустельницьке життя. (Гора ця згодом названа була Авксентієвою.) Місце подвигів святого було виявлено пастухами, які шукали заблукалих овець. Чутка про нього рознеслася, і до нього почали приходити люди за зціленням. Іменем Божим святий Авксентій зцілював безліч хворих і недужих".

В 451 році святий Авксентій був покликаний на IV Вселенський Собор в Халкидоні, де і прославився як викривач Євтихієвої і Несторієвої єресей. Великий знавець Святого Письма, святий Авксентій легко осоромив супротивників, які вступали з ним у суперечку. Після закінчення Собору святий Авксентій знову повернувся в свою відокремлену келію на горі. Духовним зором він бачив на великій відстані спочинок святого Симеона Стовпника (459). Преподобний Авксентій помер близько 470 року, залишивши після себе учнів і влаштувавши багато монастирів в Вифінській області.