Преподобномучениця Євгенія, римлянка, жила в Олександрії, куди її батько, Филип, був призначений імператором Коммодом (180 - 192) намісником Єгипту. Євгенія здобула блискучу освіту, була чуйною та вродливою. Багато заможніх юнаків намагались заполонити її серце, та одружуватись вона зовсім не бажала. Прочитавши Послання апостола Павла, вона цілковито перейнялась христианством і таємно від батьків, у сопроводі своїх двох рабів, Прота та Якинфа, переодягнувшись в чоловічий одяг, перейшла в чоловічий монастир. Там вона зі своїми рабами і супутниками прийняла святе Хрещення від єпископа Елія, котрому було об'явлено, і він благословив їй нести чернечий подвиг в монастирі в образі інока Євгенія.

Своїми подвигами свята Євгенія стяжала дар зцілення. Одного разу до неї за допомогою звернулась заможня молода вдовиця Меланія. Побачивши юного інока, ця жінка закохалась у нього, але почувши відмову, вона вирішила пошити наклеп про спробу згвалтування. Свята Євгенія постала перед судилищем правителя Єгипту, тобто перед своїм батьком, і була змушена виявити свою таємницю. Її рідні дуже зраділи, що знайшли ту, котру вже тривалий час оплаковували. Назабаром і всі вони прийняли святе Хрещення. Але Филип, за донесенням язичників, був усунений з посади управителя. Олександрійські християни обрали його своїм єпископом. Новий управитель, побоюючись людського гніву, не страчував відкрито судити Филипа, а подіслав убивць. Під час усамітненої молитви єпископа йому було завдано ран, віт яких він через три дні мученицьки поммер. Овдовівши, Клавдія з донькою та слугами переїхала в свого помістя, що знаходилось поблизу Риму. Там Євгенія продовжувала чернече  життя. Вона привела до Христа багатьох дів, а Клавдія влаштувала готель та прислуговувала вдовицям. Незабаром імператор Галлієн (260 - 268) знову розпочав гоніння на християн, багато хто з них знашли прихисток у святих Клавдії та Євгенії. Саме тоді осиротіла юна римлянка з царского роду, Василла, почувши про християн та про святу Євгенію, забажала зустрітися зі святою і написала їй листа. У відповідь свята Євгенія прислала своїх друзів та сподвижників, Прота та Якинфа, котрі просвітили Василлу, і вона прийняла святе Хрещення. Служниця Василли розповіда її нареченому Помпеєві, що його наречена стала християнкою, і Помпей поскаржився імператорові на християн, які проповідували безшлюбність. Схоплена Василла відмовилась одружуватись з Помпеєм, і через це її закололи мечем. Святих Прота та Якинфа приволокли до ідольского храму для принесення жертви, та ледь переступивши поріг, ідол упав і потрощився. Святі мученики Прот та Якинф були усічені мечем. Святу Євгенію теж примусово привели до храму Діани, та лише вона переступила поріг храму, ціле капище разом з ідолом зруйнувалось. Святу мученицю кинулу в Тібр з каменем на шиї, але камінь відпав, і вона залишилась неушкодженою. Не закодив їй і вогонь. Тоді її кинули до ями, де вона перебувала на протязі 10 днів. Тут їй об'явився Сам Спаситель і сповістив, що вона увійде в Царство Небесне в день Різдва Христового. Коли в 262 році наступило це світле свято, палач умертвив святу мученицю мечем. Згодом прийняла мученицький вінець і свята Клавдія. Преподобномучениця Євгенія попередила її про день смерти.