Святий апостол Тимофій походив з Лікаонського міста Лістри в Малій Азії. Він був навернений до Христа у 52 році святим апостолом Павлом (+ близько 67; пам'ять 29 червня). Коли апостоли Павло і Варнава відвідали вперше Лікаонські міста, апостол Павло в Лістрі зцілив кульгавого від народження, і багато жителів міста увірували в Христа, серед них був і майбутній апостол, юнак Тимофій, його мати Євника і бабця Лоїда (Дії 14,6 - 12; 2 Тим. 1, 5). Насіння віри, посіяні апостолом Павлом в душі святого Тимофія, принесли рясний плід. Він став ревним учнем апостола, а згодом його невідступним супутником і співробітником у проповіді Євангелії. Апостол Павло любив святого Тимофія і називав його в Посланнях своїм полюбленим сином, з вдячністю згадуючи його вірність і відданість. Він писав Тимофію: "Ти ж пішов услід за мною наукою,поступовуванням, заміром, вірою, витривалістю, любов'ю, терпеливістю, переслідуваннями та стражданнями..." (2 Тим. 3, 10-11). У 65 році апостол Павло висвятив апостола Тимофія у єпископа Ефеської Церкви, якою святий Тимофій управляв 15 років. Святий апостол Павло, знаходячись в Римі у в'язниці і знаючи, що його чекає мученицький подвиг, викликав до себе вірного учня і друга апостола Тимофія на останнє побачення (2 Тим. 4, 9). Святий Тимофій закінчив життя мучеництвом. У Ефесі язичники здійснювали свято на честь ідолів і носили їх по місту, супроводжуючи нечестивими обрядами і піснями. Святий єпископ Тимофій, турбуючись про Славу Божу, прагнув зупиняти і напоумлювати засліплених ідолопоклонництвом людей, проповідуючи їм справжню віру у Христа. Язичники в озлобленні кинулися на святого апостола, били його, тягнули по землі і, нарешті, побили каменями. Мученицьку смерть за Христа святий апостол Тимофій сприйняв в 80-му році. У IV столітті святі мощі апостола Тимофія були перенесені до Царгороду і покладені в храмі Святих Апостолів. Свята Церква вшановує святого Тимофія в числі 70-ти апостолів.
|