Преподобний Зинон, учень святителя Василія Великого, народився в місті Понті в багатій сім'ї. Служив при дворі імператора Валента (364 - 378) в числі воїнів, з якими розсилалися царські грамоти. Після смерті Валента святий Зинон залишив світ і поселився в печері поблизу міста Антіохії. Сорок років трудився він у цій печері, у повній самоті проводив суворе життя, очищаючи душу, і займався Божественним спогляданням. Кожної неділі преподобний Зинон ходив до храму та причащався Святих Христових Таїн. У своїй келлії він не мав ані постелі, ані вогнища, ані світильника. Одягався подвижник у старе дрантя, харчувався тільки хлібом і водою, за якою йому доводилося здійснювати нелегкий шлях в гори до джерела. З особливою любов'ю відносився преподобний Зінон до святих книг, які він брав для читання у тих, що приходили до нього за духовними порадами. За глибоким упокорюванням блаженний подвижник, сповнений благодатних дарів, рахував себе духовно убогим. Помер преподобний Зинон на початку V століття.