Святитель Агапіт сповідник, єпископ Синадський, народився в Каппадокії в часі управління імператорів Діоклитіана (284 - 305) і Максиміана (284 - 305). Батьки його були християнами. З молодих років він прагнув чернечого життя і поступив в монастир, де трудився в пості,
молитвах і служінні всім братам обителі.

Господь сподобив святого Агапіта дару чудотворінь. Імператорові Лікінію (307 - 324) стало відомо, що чернець Агапіт володіє великою фізичною силою, і він розпорядився всупереч бажанню святого призвати його на військову службу.

Під час гоніння на християн, розпочатого Лікінієм, святий Агапіт приєднався до святих мучеників Віктора, Дорофея, Феодула і Агріпи, був поранений списом, але залишився живим. Після смерті імператора Лікінія він дістав можливість звільнитися від військової служби. Святому рівноапостольному цареві Костянтину Великому (306 - 337) стало відомо, що по молитві святого Агапіта здійснюються зцілення. Він послав до нього свою хвору служницю, яка отримала зцілення. Імператор хотів щедро нагородити Агапіта, але той просив тільки одного, щоб йому було дозволено залишити військову службу і повернутися до свого монастиря. Дозвіл був отриманий, і він з радістю повернувся до обителі.

Незабаром після цього Синадський єпископ призвав до себе святого Агапіта і висвятив в сан пресвітера. Після смерті єпископа духівництвом і всім народом святий Агапіт був одностайно вибраний на кафедру єпископа Синадського. Новий святитель мудро управляв своєю паствою, наставляючи її в Православній вірі і добродійному житті. За молитвами його здійснювалися численні чудеса. Помер святитель мирно.