Меню
Головна
Надвірнянський Деканат
Молитвослов
Правлячий архиєрей
Собор Святого Володимира
Бібліотека
Церковний календар
Дошка оголошень
Шлях до Христа
Шлюбні оповіді
Розпис Собору
Контакти
ФОТО
Притчі
Архів
Закон України Про свободу совісті та релігійні організації
Законодавство України
Цікаві Сайти
Статті
Християнські фільми
Архиєрей на спокої

Підрозділи
Архів
Архиєрей на спокої
Бібліотека
Головна
Дошка оголошень
Закон України Про свободу совісті та релігійні організації
Законодавство України
Контакти
Молитвослов
Надвірнянський Деканат
Правлячий архиєрей
Притчі
Розпис Собору
Собор Святого Володимира
Статті
ФОТО
Християнські фільми
Цікаві Сайти
Церковний календар
Шлюбні оповіді
Шлях до Христа

Святитель Арсеній, Єпископ Тверський (1409).

105710741103109010801090107710831100_1040108810891077108511101081_105810741077108810891100108210801081_400
Святитель Арсеній, єпископ Тверський

Святитель Арсеній, єпископ Тверський, за свідченням церковного переказу, народився в м. Твері. Рік його народження і імена батьків невідомі. Вихований він був у благочесті і страсі Божому. Рано втративши батьків і залишившись спадкоємцем багатого маєтку, він перетворив свій будинок в притулок для дивних і бідних, чим накликав на себе ганьбу родичів. Зневірившись у намаганні здолати «ворожнечу і лайку велику», хлопець вирішив розлучитися зі світом і благав Господа вказати шлях. Почувши уві сні голос, що кликав його до Києва, юнак таємно залишив місто Тверь і вирушив до Києво-Печерської обителі, де і прийняв постриг. Добродійний і працелюбний чернець, який «від юності добрими звичками уподібнився Христу», досвідчений в церковному статуті, звернув на себе увагу митрополита Кипріана, що проживав тоді в Києві, майбутнього святителя Московського (+ 1406; пам'ять 16 вересня). Святитель Кипріан полюбив ченця Арсенія і наблизив до себе, посвятивши в сан ієродиякона. Коли святитель Кипріан зайняв престол московської митрополії, він узяв з собою до Москви і святого Арсенія. Святий Арсеній був у Владики архидияконом, йому було також доручено писарство, він займався усіма справами внутрішнього управління митрополії.

У той час в Твері виникли сильні розбіжності між тверським князем Михайлом Олександровичем і обмовленим єпископом Тверським Євфимієм. Єпископ Євфимій був несправедливо позбавлений кафедри і засланий до Чудового монастиря в Москві, де незабаром помер (+ 1392).

На місце єпископа Євфимія митрополит Кипріан призначив свого архидиякона (у Никоновському літописі протодіакона) Арсенія, «чоловіка чудового і видного, що вмів чинити добро». Святий Арсеній довго не погоджувався, але не міг противитися волі великого князя Михайла Олександровича. Серед єпископів, що брали участь в хиротонії святого Арсенія 15 серпня 1391 року в Спасо-Преображенському кафедральному соборі в м. Твері, був святитель Стефан, єпископ Пермський (пам'ять 26 квітня).

Вступивши на архипастирську кафедру, святитель Арсеній прагнув покласти край княжим розбратам, встановити в рідній Твері мир і згоду. У 1403 році йому вдалося примирити Тверського князя Івана Михайловича з братом його Кашинським князем Василем Михайловичем. Святитель Арсеній ревно проповідував слово Боже і у всьому виявляв приклад гідного архіпастиря.

Відчуваючи наближення своєї смерті, тверський князь Михайло Олександрович (+ 1399) прийшов до святителя Арсенія з проханням постригти його в ченці. Святитель Арсеній, дякуючи Годподу, зодягнув князя в чернечий образ і нарік йому ім'я Матвій.

Протягом багатьох років єпископського служіння святитель Арсеній побудував і освятив собори на честь Архангела Михайла в Стариці і Микуліні, на честь Святителя Миколая в Стариці, відновив кам'яний Спасо-Преображенський кафедральний собор в Твері і заклав нову соборну дзвіницю. Поблизу від Твері в 1397 році на річці Тмі ним був створений Савин Стрітенський монастир, першими ченцями якого стали преподобні Сава і Варсонофій (пам'ять 2 березня). що прийняли постриг на Святій Афонській горі.

Не забув святитель Арсеній і обителі Києво-Печерської, де починав свої чернечі праці. На березі ріки Тьмаки, поблизу від Твері, на урочищі Желтікові, в 1394 році заснував він монастир, де побудована була тоді ж дерев'яна церква в ім'я преподобного Антонія і Феодосія Печерських. 30 серпня 1405 року в Желтіковому монастирі святитель Арсеній освятив кам'яний храм на честь Успення Пресвятої Богородиці.

До закінчення будівництва Желтіковського монастиря за розпорядженням святителя Арсенія в 1406 році був зроблений список з Києво-Печерського Патерика, найстародавніша з редакцій дорогоцінного пам'ятника російської писемності (першої збірки жітій руських святих), що дійшли до нашого часу, під науковою назвою Арсеніївської. З книг, що переписувалися з благословення святителя Арсенія, збереглися до нашого часу дві рукописні «Лествиці» преподобного Івана Ліствичника (1402 і 1404 років). Смерть святителя Арсенія сталася в часі Великого посту 1409 року. До так званої «соборної» неділі (неділя після першої седмиці Великого посту, Неділя Православ'я; цього дня до єпископа з'їжджалися священики і складали єпархіальний собор) за звичаєм з'їхалося до Твері духівництво. У вівторок святитель Арсеній виголосив повчання до пастирів, благословив їх і розпустив собор. Помер святитель 2 березня.

Святитель Арсеній був похоронений в Желтіковському монастирі, в притворі правого приділу в ім'я образу Нерукотворного Спаса Успенської церкви, в тій самій гробниці, яку виготовив своїми руками. За свідченням літопису, біля гробу його здійснювалося багато зцілень за вірою тих, що приходять.

У «Іконописному оригиналі» святитель Арсеній описується таким чином: «На вигляд старий, сивий, борода як у Сергія, в схимі, мантія з джерела, омофор перекинутий через плечі кільцем наперед, права благословляюча рука, Євангеліє в лівій».

Мощі святителя Арсенія були знайдені нетлінними у Желтіковському монастирі в 1483 році. З того ж року в Твері було встановлено святкування йому після благословення Тверського єпископа Васіана.

На срібній раці святителя Арсенія були зображені сім його чудес: перше - воскресіння риболова Терентія; друге - дарування сина Іванові Карташу; третє - зцілення протоієрея Олексія, що страждав ногами; четверте - зцілення дівчини Юстини Головленкової; п'яте - порятунок однієї людини від задушення; шосте - з покровом святого (коли в 1606 році поляки увірвалися в Желтіковського монастиря, один вершник зірвав покров над ракою святителя і поклав на свого коня. Кінь злетів на дибки і впав разом з вершником, обидвох виявили мертвими); сьоме - зцілення Григорія і дружини його, колишніх психічнохворих.

Канонізація святителя Арсенія відбулася на Московському Соборі 1547 року. Святкування його здійснюється 15 березня.

До другої пам'яті святителя Арсенія, в першу неділю після 29 червня, нині приурочено святкування Собору тверських святих.

Автор: admin
Дата створення: 2010-07-14
Рубрика:
Перегляди: 297
Перейти до початку сторінкиПерейти на головну сторінку
Пошук

Вхід
Вхід [Login]

Пароль [Password]


Наш банер

Наші друзі

bogoslov.cv.ua

cerkva.te.ua



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання







Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ


Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство

Газета Галичина



КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин

Молитва иконе Спасу Вседержителю (часовня)





| Головна || Надвірнянський Деканат || Молитвослов || Правлячий архиєрей || Собор Святого Володимира || Бібліотека || Церковний календар || Дошка оголошень || Шлях до Христа || Шлюбні оповіді || Розпис Собору || Контакти || ФОТО || Притчі || Архів || Закон України Про свободу совісті та релігійні організації || Законодавство України || Цікаві Сайти || Статті || Християнські фільми || Архиєрей на спокої |