Красногорська (Чорногорська) Володимирська ікона Божої Матері відома з 1603 року. Ігумен Варлаам, який служив у храмі Воскресіння Христового в Кевролі, на річці Пінезі, мав у себе список з Володимирської ікони Божої Матері. У 1603 році він почув у сні лагідний жіночий голос, який вказує йому передати Володимирську ікону священику Мирону. Через деякий час до ігумена Варлаама прийшов для збору святительської данини священик села Юрол на ім'я Мирон. Ігумен повідав йому про свій сон і дізнався, що поблизу Юрол є пустельна гора, яка називається Чорною, яка була б зручною для улаштування обителі.

Заоникіївська ікона Божої Матері отримала своє найменування за місцем перебування в Заоникіївському монастирі. Знайдена вона була в 1588 році вологодським благочестивим селянином Іларіоном, майбутнім преподобним Йосифом Заоникіївським. Після довгих і гарячих молитов до Пресвятої Богородиці та до святих угодників Божих про повернення втраченого зору Іларіону з'явилися святі безсрібники Косма і Даміан і обіцяли зцілення.

Псково-Печерська ікона Божої Матері «Розчулення» була написана ієромонахом Арсенієм за зразком Володимирської ікони Пресвятої Богородиці. Образ, написаний «так, як личить і як належить по відношенню до Бога - добрими і чесними фарбами ретельно», був принесений в Печерську обитель у часі ігуменства преподобного Корнилія псковськими купцями Василем і Феодором близько 1521 року.

Псково-Печерська ікона Божої Матері «Розчулення» була написана ієромонахом Арсенієм за зразком Володимирської ікони Пресвятої Богородиці. Образ, написаний «так, як личить і як належить по відношенню до Бога - добрими і чесними фарбами ретельно», був принесений в Печерську обитель у часі ігуменства преподобного Корнилія псковськими купцями Василем і Феодором близько 1521 року.

Псково-Печерська ікона Божої Матері «Розчулення» була написана ієромонахом Арсенієм за зразком Володимирської ікони Пресвятої Богородиці. Образ, написаний «так, як личить і як належить по відношенню до Бога - добрими і чесними фарбами ретельно», був принесений в Печерську обитель у часі ігуменства преподобного Корнилія псковськими купцями Василем і Феодором близько 1521 року

Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері написана євангелистом Лукою на дошці від столу, за яким був за трапезою Спаситель з Пречистою Матір'ю і праведним Йосифом. Божа Мати, побачивши цей образ, промовила: "Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя з цією іконою нехай буде". У 1131році ікона була надіслана на Русь з Константинополя святому князю Мстиславу († 1132, пам'ять 28 квітня) і була поставлена в Дівочому монастирі Вишгорода - древнього удільного міста святої рівноапостольної великої княгині Ольги.

Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері написана євангелистом Лукою на дошці від столу, за яким був за трапезою Спаситель з Пречистою Матір'ю і праведним Йосифом. Божа Мати, побачивши цей образ, промовила: "Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя з цією іконою нехай буде". У 1131році ікона була надіслана на Русь з Константинополя святому князю Мстиславу († 1132, пам'ять 28 квітня) і була поставлена в Дівочому монастирі Вишгорода - древнього удільного міста святої рівноапостольної великої княгині Ольги.

У місті Ярославлі міщанка Олександра Добичкіна 17 років жорстоко страждала душевною та фізичною хворобою. У 1823 році їй було видіння у сні: церква з іконою Богоматері. І вона вирішила відшукати в Ярославлі бачені храм і ікону. Цим храмом виявився храм на честь Знайдення чесних древ Хреста Господнього, який перебував під дзвіницею архієрейського дому. Увійшовши до церкви, хвора Олександра побачила написане на стіні зображення Київо-Печерської Богоматері. З нею раптом зробився сильний напад, після якого настало спочатку полегшення, а потім і повне зцілення від тяжкої хвороби. З того часу від цього образу стали виділятися чудові зцілення за молитвами до Пресвятої Богородиці.

Кіпрська ікона Божої Матері з'явилася в 392 році на острові Кіпрі на місці, де був похований праведний Лазар, і була поміщена в монастирі Ставруні, влаштованому на місці її чудесного набуття. У IX столітті для ікони була збудована церква Панагії Ангелоктісті, що в перекладі означає "церква Богородиці, побудована ангелами». За переказами, будівництво храму почалося не зовсім на тому місці, де він розташований в даний час, а трохи осторонь. На наступний день після закладання фундаменту несподівано виявилося, що він незрозумілим чином перемістився в те місце, де зараз і стоїть церква Божої Матері. Саме звідси і пішла її назва.

Ікона Божої Матері Жировицька з'явилася в 1470 році в містечку Жировиці Гродненського краю. У лісі, який належав православному литовському вельможі Олександру Солтону, пастухи побачили надзвичайно яскраве світло, що проникав крізь гілки грушового дерева, що стояло над струмком під горою. Пастухи підійшли ближче і побачили на дереві невелику ікону Божої Матері в променистому сяйві. Пастухи з благоговінням взяли ікону і віднесли Олександру Солтону, який не надав особливого значення повідомленню пастухів, але ікону таки взяв і замкнув у скриньку.