Тупичевська ікона Божої Матері, перебувала в Тупичевськом Свято-Духовому монастирі Могилевської губернії, поблизу міста Мстиславля. Іноді ця ікона називалася ще «Семигородною». Святкування їй, крім 28-го серпня, відбувається ще в день Зіслання Святого Духа.

Тупичевська ікона Божої Матері, перебувала в Тупичевськом Свято-Духовому монастирі Могилевської губернії, поблизу міста Мстиславля. Іноді ця ікона називалася ще «Семигородною». Святкування їй, крім 28-го серпня, відбувається ще в день Зіслання Святого Духа.

Сурдезька ікона Божої Матері (1530) перебувала у Свято-Духівському чоловічому монастирі, також званому Сурдегзьким, розташованому в селі Сурдеги недалеко від м. Паневежиса. Найбільш ранні історичні відомості про Сурдезький монастир відносяться до 1510 року, коли турботами знатного православного християнина - поміщика Богдана Шиш-Ставицького була побудована в цьому краї церква. У 1530 році, над джерелом, неподалік від цієї старенької вже церкви відбулося чудесне явлення ікони Пресвятої Богородиці. Незабаром після цього на місці отримання святого образу місцевий поміщик Олексій Федорович, на прізвисько Владика, збудував дерев'яну церкву в ім'я Святої Животворчої Трійці.

Чухломська (Галицька) ікона Божої Матері «Розчулення» з'явилася в 1350 році преподобному Авраамію Галицькому, що прийшов для подвигів на Північ з благословення преподобного Сергія Радонезького. На безлюдному березі Галицького озера біля великої гори, покритої дрімучим лісом, він звернувся з молитвою до Божої Матері, просячи благословення на подвиг. Після молитви Преподобний присів відпочити і раптом побачив на сусідній горі яскраве світло і почув голос: «Авраамій, зійди на гору, де стоїть ікона Моєї Матері». Преподобний піднявся на гору, де сяяв світло, і дійсно виявив на дереві ікону Божої Матері з Предвічним Немовлям.

Ліснінська ікона Божої Матері, що являє собою вирізане рельєфом на темно-червоному овальному камені зображення Пресвятої Богородиці та Богонемовля, була знайдена у часі свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього в 1683 році. Олександр Стельмашук, пастух села Лісни Бєльського повіту Гродненської губернії, відшукуючи корів, які заблукали у гущавині лісу, побачив у гілках грушевого дерева образ Божої Матері, що випромівав яскраве світло. Свята ікона була перенесена в найближчу православну церкву села Буковичі, недалеко від села Лісне.

Ліснінська ікона Божої Матері, що являє собою вирізане рельєфом на темно-червоному овальному камені зображення Пресвятої Богородиці та Богонемовля, була знайдена у часі свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього в 1683 році. Олександр Стельмашук, пастух села Лісни Бєльського повіту Гродненської губернії, відшукуючи корів, які заблукали у гущавині лісу, побачив у гілках грушевого дерева образ Божої Матері, що випромівав яскраве світло. Свята ікона була перенесена в найближчу православну церкву села Буковичі, недалеко від села Лісне.

Холмська ікона Божої Матері, за переказами, записаними єпископом Яковом Сушею, була написана святим євангелистом Лукою і привезена на Україну з Греції при рівноапостольному князі Володимирі, який після Хрещення отримав в дарунок з Константинополя багато ікон. Холмський образ Божої Матері зображений на кипарисовій дошці. У 1261 році, під час нашестя татарських полчищ, місто Холм було розграбоване, ікона Божої Матері також постраждала: дорогоцінний оклад був знятий, живопис зіпсований, а сама ікона викинута. Через сто років свята ікона була знайдена і урочисто поставлена в Холмському соборі.