Святитель Гурій (в миру Григорій Григорович Руготін) був першим архієпископом заснованої в 1555 році Казанської єпархії. Він народився в підмосковному містечку Радонеж в дворянській сім'ї. Батьки його були небагаті, тому йому з юних років довелося служити у князя Івана Пенькова на посаді керуючого маєтком. З молодості Григорій був благочестивим, смиренним і незлобивим. У шлюб вступати він не захотів. Обмовлений перед князем у злочинному зв'язку з його дружиною, Григорій був кинутий у підземелля. Це підірвало його здоров'я, але зміцнило і поглибило релігійне почуття. У в'язниці в'язень писав невеликі книжки для навчання дітей грамоті. Гроші за виручені абетки він роздавав убогим.

Вийшовши з в'язниці, Григорій прийняв постриг з ім'ям Гурій у Йосифо-Волоколамському монастирі, відомому своїм суворим статутом. У 1543 році він був обраний братією ігуменом цієї обителі й керував нею майже 9 років, а потім залишив ігуменство і жив два роки простим ченцем. Перед єпископством святий Гурій один рік управляв Троїцьким Селіжаровим монастирем у Тверській єпархії. На Казанську кафедру він був обраний за жеребом. Підтримуваний святим Варсонофієм (1576, пам'ять 24 квітня), святитель Гурій багато сприяв місіонерської діяльності. За вісім років його святительства було влаштовано чотири монастирі, збудований Благовіщенський кафедральний собор і більше десяти міських церков.

У 1561 році святитель важко захворів. У свята його приносили до церкви, і він тут сидів або лежав, не маючи сил ні ходити, ні стояти. Незадовго до смерті (18 грудня 1563 року) прийняв від святого Варсонофія велику схиму і був похований у Спасо-Преображенському монастирі. 4 жовтня 1595 року були знайдені нетлінні мощі святителів Гурія і Варсонофія. Митрополит Казанський святитель Гермоген (майбутній Патріарх Московський і всієї Русі, 1613; пам'ять 25 травня) був присутній при їх отриманні і описав цю подію в житії святителів. 20 червня 1630 мощі святителя Гурія були перенесені зі Спасо-Преображенського монастиря в Благовіщенський кафедральний собор. Нині вони покояться в цвинтарному храмі в ім'я святих благовірних князів Феодора Муромського і чад його Давида і Костянтина, в місті Казані.