Єпископ Акепсим очолював християнську Церкву в персидському місті Наєссоні. Паства гаряче полюбила святителя за його подвижницьке життя і невпинні пастирські труди. Цар Сапор наказав розшукувати і страчувати християнське духовенство, був схоплений і єпископ Акепсим, у той час вісімдесятирічний старець. Його привели в місто Арбел, де він постав перед судом Ардаха - жерця бога сонця. Святий старець відмовився принести жертву перським богам. За це його жорстоко побили і уклали в темницю, куди на наступний день після важких тортур були кинуті сімдесятирічний пресвітер Йосиф і диякон Аїфал.

Три роки святих тримали в кайданах, томили голодом, спрагою. До храму бога вогню, що знаходився недалеко від Арбели, прибув цар Сапор, що побажав побачити трьох святих мучеників. Виснажені, покриті гнійними виразками, святі постали перед царем і на його вимоги знову твердо відмовилися поклонитися язичницьким богам, сповідаючи віру в Христа. Святому єпископу відсікли голову, а пресвітера і диякона відправили до міста і там побили камінням. Страта пресвітера Йосифа тривала кілька годин. Біля місця страти була поставлена варта, щоб християни не узяли тіла святого мученика. На четверту ніч над містом пронісся сильний ураган, блискавка вбила варту, вітер розкидав каміння, і тіло святого Йосифа зникло. Диякон Аїфал був відведений в селище Патріас і там був побитий камінням. Християни таємно поховали його тіло, на могилі святого виросло дерево, плоди якого приносили зцілення.