Святитель Амфілохій був єпископом в одній з найдавніших українських єпархій - Володимир-Волинській, заснованій ще святим рівноапостольним князем Володимиром. Святитель Амфілохій був третім архіпастирем на цій кафедрі. Першим Володимиро-Волинським єпископом був Стефан, поставлений самим рівноапостольним Володимиром, його наступником - преподобний ігумен Печерський Стефан (пам'ять 27 квітня), прийнявши ігуменство від преподобного Феодосія (пам'ять 3 травня). Святитель Амфілохій був хіротонізований на єпископа 27 серпня 1105 року митрополитом Київським Никифором (1103 - 1121) і сімнадцять років керував Володимир-Волинською паствою. Усього кілька поколінь відокремлювали його час від Хрещення Русі, і святителю довелося чимало потрудитися в наверненні до Христа язичників, а також у викоріненні язичницьких забобонів у новохрещених і примирення князівських міжусобиць.

Залишивши святительство, він продовжив служіння Богу в печерах Києво-Печерського монастиря, де й помер в 1122 році. Святкування його пам'яті - 23 жовтня, спільно з іншими святими Волинського краю, було встановлено в 1831 році, після повернення Почаївської Лаври на Волині до Православ'я.