Преподобномученик Андрій Критський жив під час царювання імператора-іконоборця Костянтина Копроніма (741 - 775), який лякаючи смертною карою наказав християнам прибрати святі ікони з храмів і будинків. Віруючі, які безбоязно опиралися нечестивому іконоборцеві і твердо трималися передань святих отців, були укладені в темниці.

Коли преподобний Андрій почув, що імператор садить у в'язниці і мучить не злодіїв і розбійників, а доброчесних і благочестивих християн, то прийшов до Константинополя і всенародно, в храмі святого мученика Маманта, викрив єретика в гонінні на справжню віру. На виправдання імператор сказав, що віддавати честь дереву і фарбам - безумство. На це преподобний відповів, що той, хто страждає за святі ікони, страждає за Христа, а хто ображає ікону, на якій зображений Христос, ображає Самого Христа.

Розлючений іконоборець наказав немилосердно катувати святого Андрія. По дорозі до місця страти мученик відійшов до Господа. Через сто років святому був написаний канон преподобним Йосифом песнеписцем. За молитвами преподобномученика Андрія зцілюються одержимі.