Преподобний Антоній Леохновський, Новгородський, був з роду тверських бояр Веніяминових. Преподобний жив відлюдником недалеко від Новгорода, в Рублевській пустелі, на річці Переході. Близько 1556 року переселився до пустельника Тарасія, що жив за озером Ільменем, на Леохнові, неподалік від Старої Русси, і прийняв від нього постриг. Так влаштувалася пустельна обитель на честь Преображення Господня, названа згодом Леохновським, або Івецьким-Антонієвим, монастирем. Преподобний Антоній дожив до глибокої старості, стяжав дар прозорливості.

У 1611 році, коли шведи розорили околиці Новгорода, преподобний за викликом митрополита Ісидора переселився в Новгород. Помер 14 вересня 1611 року у віці 85-ти років і був похований біля церкви в ім'я святого євангелиста Луки на Софійській стороні. Перед смертю преподобний в присутності багатьох сказав, що тіло його буде спочивати в його пустинній обителі. Учень преподобного Григорія, повернувшись на місце розореної і спаленої шведами обителі, поставив келію з каплицею і залишився там жити. Тричі являвся йому уві сні преподобний Антоній і говорив: "Брате Григорію, йди до Новгорода, скажи митрополиту Кипріану і старшинам міста, щоб поклали мене на місці моєї обителі". Після повідомлення Григорія митрополит звершив хресний хід до могили преподобного Антонія. Здобуті нетлінні мощі 13 липня 1620 року були перенесені в Леохновську обитель. При набутті мощей преподобного прозрів сліпий Йосиф і здійснилися ще багато чудес.

Своєрідний ряд пам'ятей, які святкували храми в ім'я преподобного Антонія Леохновского села Леохново (недалеко ог Старої Русси) і Рублевський пустелі. У другу п'ятницю після свята первоверховних апостолів Петра і Павла (29 червня) згадується набуття і перенесення мощей преподобного Антонія з Новгорода в Леохновський монастир. У часі святкування Вознесіння Господнього згадується пришестя преподобного Антонія з Рублевської пустелі в Леохново. 30 жовтня - пам'ять спочинку святого, який помер на свято Воздвиження Чесного Хреста в 9-ій годині вечора. У Рублевській пустелі святкувалася ще й пам'ять освячення церкви в ім'я преподобного Антонія - 30 серпня (1873).