Преподобномученик Лукіан, пресвітер Антіохійський, народився в сирійському місті Самосат. У 12-річному віці він залишився сиротою. Лукіан роздав майно бідним, а сам пішов у місто Едессу до сповідника Макарія, під керівництвом якого старанно читав Святе Письмо і вчився подвижницького життя. За благочестя і ревне поширення християнства серед юдеїв і язичників Лукіан був поставлений пресвітером. В Антіохії святий Лукіан відкрив школу, де зібрав безліч учнів і наставляв їх книжкової премудрості. Святий Лукіан займався вченими працями, виправляв текст Священного Писання, зіпсований переписувачами і єретиками. (Виправлений ним повний грецький текст Біблії під час його сповідницького подвигу був захований в стіні і знайдений при святому Костянтині Великому). У часі гоніння Діоклетіана святий Лукіан був схоплений за доносом єретиків і відправлений в Никомидійську темницю, де протягом 9 років зміцнював перебуваючих з ним християн в сповідництві, переконуючи їх не боятися мук і смерті.

Від багатьох страшних тортур і голоду святий Лукіан помер у в'язниці. Перед смертю, бажаючи причаститися Христових Таїн на свято Богоявлення, прикутий ланцюгами до ліжка мученик-пресвітер здійснив Безкровну Жертву на своїх грудях, і всі християни, які перебували у в'язниці, причастилися. Тіло святого мученика було кинуто в море, але через 30 днів дельфіни винесли його на берег. Віруючі з честю поховали багатостраждальне тіло святого Лукіана.