Мученик Арефа і з ним 4299 мучеників постраждали за Господа Ісуса Христа в VI столітті. Арефа був правителем міста Неграна в Гравії, жителі якого були християнами. Аравійський (або Омиритський) цар, юдей Дунаан, вирішивши знищити християнство в країні, видав указ про вбивство всіх послідовників Христа. Жителі Неграна залишилися вірні Господу, і Дунаан прийшов з великим військом розорити місто. Біля стін Неграна царські глашатаї сповістили, що Дунаан залишить у живих тільки тих, хто відречеться від Розп'ятого Галилеянина і Хреста Його, який є "знамення прокляття". Не зумівши захопити християнське місто силою, Дунаан пішов на обман, поклявшись, що не буде примушувати християн переходити в юдейство, а лише обкладе Неграну даниною. Жителі міста не послухалися ради святого Арефи і, повіривши Дунаану, відкрили ворота.

На другий день Дунаан наказав розпалити величезне вогнище, кинути туди всіх кліриків Церкви міста, щоб залякати інших християн. Так спалили 427 осіб. Правитель Арефа та інші старійшини були посаджені до в'язниці.

Потім мучитель розіслав по місту своїх проповідників, щоб навертати християн в юдейство. Сам же розмовляв з приведеними з темниці жителями, кажучи: "Я не вимагаю від вас, щоб ви відреклися від Бога Неба і землі, не хочу, щоб ви поклонялися ідолам, але бажаю тільки, щоб не вірили ви в Ісуса Христа, тому що Розп'ятий був людиною, а не Богом". Святі мученики на це відповіли, що Ісус - Бог Слово, Друга Іпостась Святої Трійці, для спасіння людей прийняв плоть людську від Духа Святого і Марії Діви. "Не відречемося від Христа, бо Він для нас - Життя, а смерть за Нього - придбання", - заявили страждальці Дунаану.

Понад чотири тисячі християн-чоловіків, жінок, старих і дітей - з міста Неграна і навколишніх селищ прийняли Христа Спасителя мученицький спочинок.