Преподобні Арефа, Сисой і Феофіл, затворники Печерські (ХII-ХIII), подвигом добрим трудились в Києво-Печерському монастирі і поховані в Ближніх печерах.

Преподобний Арефа був родом з Полоцька. Проживаючи в монастирі, він зберігав у своїй келії багато багатства. Одного разу злодії обікрали його. Шкодуючи про втрачене майно, преподобний Арефа став нарікати на Господа, за що був вражений тяжкою хворобою. Будучи присмерті, він бачив, як прийшли до нього Ангели й демони і почали сперечатися між собою. Біси заявляли, що за скупість і нарікання на Бога він повинен бути відданий їм, Ангели ж, звернувшись до нього, мовили: "Нещасна людино, якщо б ти дякував Богові за вкрадене майно, це зараховано було б тобі в милостиню". Після видіння преподобний Арефа був повернутий до життя. Останні свої дні він провів у затворі, в сокрушенні і каятті про гріхи, відрікшись від усього земного. Помер святий Арефа не пізніше 1190 року.

Преподобний Сисой, затворник Печерський

Преподобний Сисой, самітник, в загальній службі преподобним Антонієвих печер називається "просіявшим в пості". Преподобний Феофіл в цій же службі іменується як "в чудесах витончений".

Пам'ять всім преподобним 28 вересня/11 жовтня і в 2-гу неділю Великого посту.