Святий мученик Ієрон народився в місті Тіан у Великій Каппадокії. Вихований благочестивою матір'ю, він був лагідним і добрим християнином.

Імператори-співправителі Диоклитіан і Максиміан (284 - 305) послали в Каппадокію великий військовий загін на чолі з Лізієм для викорінення широко поширеного там християнства і, крім того, набрати в імператорське військо здорових і сильних воїнів. Серед багатьох інших Лізій наказав взяти на військову службу і Ієрона, що володів великою фізичною силою і спритністю. Але Ієрон відмовився служити імператорам, які гнали християн. Коли його хотіли взяти силою і привести до Лізія, він, озброївшись колодою, змусив утікати посланих за ним воїнів і разом з вісімнадцятьма однодумцями сховався в печері. Воїнам Лізія не вдалося захопити цю печеру навіть штурмом. За порадою Киріака, одного з друзів Ієрона, Лізій зняв облогу печери і повів загін. Киріак же, заспокоївши Ієрона, умовив його не чинити опір владі, і він разом з іншими новобранцями в супроводі воїнів був відправлений у сусіднє місто Мелітіну. Незабаром Ієрону було видіння у сні, в якому сповіщалась його швидка мученицька кончина. Зібраним в Мелітіну воїнам Лізій запропонував принести жертву поганським богам. Ієрон і слідом за ним 32 воїни відмовилися це зробити, відкрито висповідавши віру в Христа. Тоді гонитель наказав бити мучеників, а Ієрону ще й відсікти руку. Після жорстокого побиття ледь живих мучеників кинули в темницю, а на ранок обезголовили.

Один багатий і знатний християнин на ім'я Хрисанф викупив у Лізія голову святого Ієрона. Коли гоніння припинилися, на місці, де стратили святих мучеників, він побудував храм, куди і поклав чесну главу. Тіла всіх страчених святих були таємно поховані християнами. У часі царювання імператора Юстиніана при будівництві храму в ім'я святої Ірини чесні мощі святих мучеників були знайдені нетлінними.