Преподобний Ферапонт Монзенський був ченцем обителі преподобного Адріана на річці Монза. Преподобний почав свої подвиги в Москві, потім перейшов у м. Кострому до Воздвиженського монастиря і прийняв там постриг. З його благословення, благочестиві ченці Адріан і Пафнутій з монастиря преподобного Павла Обнорського (пам'ять 10 січня), які шукали усамітнення, переселилися на Монзу і в 25 верстах від Галича заснували обитель.

Преподобний Ферапонт перейшов у цю обитель, де і трудився до кінця свого життя. Кожен день, з благословення настоятеля, він віддалився в лісову гущавину і там молився. Ночами читав і переписував душекорисні книги.

У своєму житті він наслідував блаженного Василія Московського (пам'ять 2 серпня), якого називав своїм співмешканцем, хоча особисто ніколи його не бачив. Преподобний ще за життя прославився даром чудотворення. Перед своєю смертю він передбачив голодний рік (1601).

Помер преподобний в 1597 році. Обитель на річці Монза була названа на його іменем Ферапонтовою.