Преподобний Миколай чернець був воєначальником при візантійському царю Никифорі I (802 - 811). Він був посланий на війну з болгарами. Напередодні битви він піддався спокусі від однієї жінки, але мужньо чинив їй опір. У кровопролитній битві загинули всі соратники преподобного, а Миколай залишився живий. Йому було відкрито у видінні, що життя йому дароване за те, що він поборов спокусу. Після цього блаженний Миколай залишив світ, пішов у монастир, прийняв схиму і став невпинно молитися за воїнів, полеглих в боях. Своїми великими подвигами він так догодив Господу, що був удостоєний дару прозорливості.