Священномученик Феоген був єпископом малоазійського міста Парія на початку IV століття. Під час царювання імператора Лікінія (307 - 324), співправителя Костянтина Великого, трибун Залікінтій примушував його залишити священний сан, відректися від Христа і вступити на військову службу. Після рішучої відмови святитель Феоген був нещадно побитий палицями і кинутий до в'язниці, де відмовився приймати їжу. Тоді його засудили до втоплення в морі. Перед стратою святий просив дати йому час на молитву, під час якої його осяяло надзвичайний світ. Корабельники і деякі з воїнів, яким було доручено втопити святого, уражені світлом, звернулися до Христа, але інші воїни поспішили кинути святого в море. Святитель Феоген сприйняв мученицьку кончину близько 320 року. Згодом тіло його було взято християнами з води і поховано біля міської стіни. На місці цьому стали відбуватися численні зцілення.