Святитель Фотій, Патріарх Константинопольський, жив у IX столітті, походив з родини ревних християн. Батько його помер мученицькою смертю за захист ікон. Святий Фотій отримав блискучу освіту і, перебуваючи у родинних стосунках з імператорським домом, займав посаду першого державного секретаря в сенаті. Сучасники говорили про нього: "відомостями майже у всіх світських науках він стільки відрізнявся, що по праву міг вважатися славою свого століття і навіть міг сперечатися з древніми". У нього навчалися наукам юний спадкоємець престолу Михайло і майбутній просвітитель слов'ян рівноапостольний Кирило. Глибоке християнське благочестя убезпечувало святого Фотія від приваблення благами придворного життя - всією душею він прагнув до чернецтва.

В 857 році співправитель царя Михайла, Варда, видалив з Константинопольської кафедри Патріарха Ігнатія. Єпископи, знаючи благочестя і обширну вченість Фотія, вказали імператору на нього як на людину гідну зайняти первосвятительский престол. Святий Фотій зі смиренням прийняв пропозицію. Протягом 6 днів проведений він був по ієрархічним ступенях, а в день Різдва Христового посвячений у єпископа із зведенням на патріарший престол. Однак незабаром почалися заворушення в Церкві, розпалювані віддаленим з кафедри патріархом Ігнатієм. В 861 році був скликаний Собор для припинення чвар, на якому затверджено було скинення Ігнатія та затвердження патріархом Фотія. Папа Микола I, посли якого були присутні на цьому Соборі, сподівався, стверджуючи Фотія патріархом, підпорядкувати його своїй владі, але, не отримавши очікуваного, на Римському Соборі піддав Фотія анафемі. З того часу почалося для святителя Фотія триваюче до кінця його життя протиборство папському свавіллю і посяганню на Православну Церкву Сходу.

В 864 році вся Болгарська країна добровільно навернулася до християнства. Болгарський князь Борис був хрещений, як вважають, самим Патріархом Фотієм, після чого святитель Фотій відправив до Болгарії архієпископа і священиків для Хрещення болгарського народу, а в 865 році - святих Кирила і Мефодія для проповіді Христа на слов'янській мові. Однак прихильники папи в Болгарії порушили недовіру болгар до проповідників Східної Церкви. Тяжке становище Болгарії через напад германців змусило їх шукати допомоги на Заході, і болгарський князь звернувся до папи з проханням надіслати йому своїх єпископів. Прибувши до Болгарії, папські легати почали активно утверджувати в ній латинські вчення та звичаї замість православних. Святитель Фотій, будучи твердим захисником істини і докорителем неправди, сповістив окружним листом Східну Церкву про дії папи, вказавши на відступ Римської Церкви від стародавнього Православ'я не лише в обрядах, але і в віросповіданні. Був скликаний Собор, що засудив свавілля Заходу.

В 867 році імператорський престол захопив Василь Македонянин, убивши імператора Михаїла. Святитель Фотій викрив вбивцю і не допустив його до причастя Святих Христових Таїн. За це він був видалений з патріаршого престолу і ув'язнений в монастир під варту. На його місце був знову поставлений патріарх Ігнатій. Собор, скликаний для розслідування вчинку святителя Фотія, проходив за участю папських легатів, які зажадали від Собору підписання грамоти про безумовне підпорядкуванні всієї Церкви суду папи.Східні єпископи, не погоджуючись на це, вступили в суперечку з легатами. Викликаний на Собор святитель Фотій: мовчанням відповідав на всі нападки легатів і лише на питання суддів: чи хоче він покаятися, відповідав: " чи одумалися самі судді?" Противники Фотія після довгих суперечок здобули перемогу, і, не маючи ніяких підстав до засудження, виголосили анафему Патріарху Фотію і єпископам, які його захищали. Святитель був посланий в ув'язнення на 7 років і, за його власним свідченням, "тільки дякував Господу, терпляче ніс суди Його ...".

У той час латинське духовенство було вигнано з Болгарії за свавілля папи, і Патріарх Ігнатій послав туди своїх єпископів. В 879 році, після смерті Патріарха Ігнатія, був скликаний Собор (багатьма отцями Церкви званий 8-м Вселенським), знову визнав святителя Фотія законним пастирем Церкви. Папа Іоанн, який особисто знав Фотія, через послів оголосив на Соборі про скасування всіх колишніх папських визначень про Фотія. Собор визнав недоторканність Нікейсько-Царгородського Символу, відкинувши латинське спотворення (filoque), визнав незалежність і рівність обох престолів і обох Церков (Західної і Східної). Собор постановив знищити в Болгарії церковні звичаї та обряди, введені латинянами, чим там припинив їх панування.

При наступнику імператора Василя, Львові, святитель Фотій знову постраждав за помилковим доносом, звинувачений у змові проти імператора. Будучи зведений з кафедри в 886 році, святитель закінчив дні свої в Армонійському монастирі в 891 році.

Православна Церква шанує святителя Фотія як ревного захисника Православного Сходу від панування пап і як ученого богослова, який залишив численні і різноманітні праці, присвячені викриттю помилок латинян, спростуванню різних єресей, роз'ясненню Священного Писання, розкриття різних предметів віри.