Святий Феофилакт жив у Константинополі в VIII столітті під час іконоборчої єресі. Після смерті імператора-іконоборця Лева IV Хазара (775 - 780) на престол вступив імператор Костянтин VI (780 - 797). Відбулася і зміна Патріархів: святий Патріарх Павло (пам'ять 30 серпня), будучи не в силах керувати паствою при іконоборстві, що сильно поширилося, добровільно залишив кафедру (784). На його місце був обраний святий Тарасій (пам'ять 25 лютого) - у той час перший царський радник. За наполяганням нового Патріарха був скликаний VII Вселенський Собор (787), що засудив іконоборчу єресь. Для Православ'я настали відносно мирні часи. Монастирі знову стали поповнюватися насельниками.

Святий Феофилакт, відданий учень святого Тарасія, з благословення Патріарха разом зі святим Михаїлом (пам'ять 23 травня) віддалився в монастир на берег Чорного моря. Ревні подвижники своїми Богоугодними працями і зосередженим молитовним подвигом отримали від Бога дар чудотворення. За їх молитвами під час сильної засухи, коли женці на полі знемагали від спраги, порожня посудина стала виділяти стільки води, що її вистачало на цілий день.

Після кількох років перебування в монастирі вони обидва були висвячені Патріархом Тарасієм в єпископський сан – святий Михаїл був поставлений єпископом Синадським, а святий Феофилакт – єпископом Никомидійським.

Очолюючи Никомидійську Церква, святий Феофилакт невпинно піклувався про ввірену йому паству. Він будував храми, лікарні, будинки для прочан, щедро роздавав милостиню, опіковував сиріт, вдів і хворих, сам доглядав за прокаженими, не гребуючи обмивати їх рани.

Коли імператорський трон зайняв іконоборець Лев V Вірменин (813 - 820), страшна єресь спалахнула з новою силою.

На імператора-іконоборця не зміг вплинути і спадкоємець святого патріарха Тарасія – святий Никифор (806 - 815; пам'ять 2 червня), який спільно з єпископами марно переконував правителя не порушувати церковного миру. Присутній на переговорах імператора з патріархом святий Феофилакт, викриваючи єретиків, пророчив Леву Вірменину швидку загибель. За сміливе пророцтво святитель був відправлений на заслання до фортеці Стровіль (в Малій Азії). Тут він перебував тридцять років до самої смерті, що послідувала близько 845 року.

Після відновлення іконошанування в 847 році, при імператриці святій Феодорі (842 - 855; + 867, пам'ять 11 лютого) і синові її Михаїлу, святі мощі єпископа Феофилакта були перенесені в Никомідію.