Священномученик Альвіан і мученик Акакій Каппадокіянин

Святий мученик Акакій, що жив в III столітті, народився в Каппадокії і був сотником Мартісійського полку при воєначальнику Фірмі. Коли за наказом імператора Максиміана Галерія (305 - 311) почалося гоніння на християн. Фірм почав по черзі допитувати своїх воїнів про віру. Тоді святий Акакій твердо і відкрито визнав себе християнином. Бачачи непохитність святого Акакія, Фірм послав його до вищого воєначальника Вівіана. Вівіан застосував щодо святого жорстокі муки. Після катувань його уклали в тяжкі кайдани і посадили до в'язниці. Трохи згодом мученика разом з іншими в'язнями повели до Візантії до правителя. Воїни, які їх супроводжували йшли дуже швидко, не надаючи в'язням милосердя, і святий Акакій знемагав на шляху від ран, тяжких оков, голоду і спраги. Коли ж нарешті зупинилися на нічліг, святий Акакій підніс Богу подяку за те, що сподобився страждати за Його Святе Ім'я. Під час молитви святий почув голос з неба: "Мужайся, Акакію, і кріпися!". Цей голос чули і інші в'язні, багато з яких увірували в Христа і просили святого наставити їх і ствердити в християнській вірі.

У Візантії святого мученика помістили в тяжке ув'язнення, іншим же в'язням надали більш легкі умови. Вночі в'язні побачили, як до святого Акакія з'явилися світлі юнаки і служили йому, омиваючи його рани і приносячи їжу. Через сім днів Вівіан знову закликав святого Акакія і був вражений його квітучим виглядом. Запідозривши, що темничний страж за гроші давав в'язневі послаблення і їжу, він закликав стража для суворого допиту. Не повіривши його відповідям, Вівіан піддав сторожа побиттю. Тоді святий Акакій сам відповів Вівіану: "Кріпость і силу мені дано від Господа Ісуса Христа, Який зцілив мої рани". Вівіан в шаленому гніві наказав бити мученика по обличчю і розтрощити йому зуби за самовільну промову. Прагнучи ще більше збільшити і продовжити муки святого Акакія, Вівіан відіслав його до правителя Флаккіна з листом. Але, прочитавши листа, Флаккін обурився, що Вівіан так довго і жорстоко мучив воїна, що мав почесне звання центуріона, і наказав негайно обезголовити мученика. На місці страти святої Акакій звів очі до Небес, віддавши Богу подяку за те, що сподобився прийняти за Нього мученицьку кончину, потім зі спокійною радістю схилив голову під меч. Це відбулося в 303 році. При Костянтині Великому мощі святого мученика Акакія спочивали в Константинополі в храмі, побудованому на його честь, згодом вони були перенесені в Калабрію, в місто Сцілляцію. Святий мученик Акакій особливо допомагає тим, хто звертаються до нього з молитвою в боротьбі з плоттю, що випробував на собі святий Епіфаній, учень святого Андрія юродивого.