Свята мучениця Феодотія, родом з Каппадокії, постраждала в місті Нікеї за часу правління імператора Олександра Сєвера (222 - 235). У той час правителем Каппадокії був призначений Сімвлікій. Йому донесли, що багата жінка Феодотія сповідує Христа. Правитель закликав Феодотію і довго переконував її відректися від істинної віри. Бачачи безуспішність своїх спроб, він присудив Феодотію на муки: її підвісили і почали рвати залізними гаками, але вона немов не відчувала страждань; потім її закували в ланцюги і відвели до темниці. Через 8 днів, коли святу повели на нові катування, на ній залишилися лише слабкі сліди перенесених тортур. Правитель здивувався і запитав її: "Хто ти?" Свята відповіла: "Твій розум затьмарився, а якби ти був тверезий, то дізнався б, що я Феодотія". Сімвлікій наказав кинути мученицю в розпечену піч. З печі вирвалося полум'я і обпалило людей, які стояли поруч; ті, що залишилися неушкодженими закрили піч, і в страху розбіглися. Через деякий час прийшли жерці і відкрили піч, щоб розвіяти попіл мучениці, але вони теж були спалені полум'ям; ті ж, хто вцілів, побачили святу Феодотію неушкодженою; вона стояла серед полум'я між двома юнаками в білому одязі і славила Господа. Це видіння так злякало язичників, що вони впали, немов мертві. Святу знову помістили до в'язниці.

Нездоланність мучениці не давала спокою Сімвлікію. Зробивши поїздку до Візантії, на зворотному шляху він зупинився в Анкірі і зажадав доставити до себе Феодотію. Він наказав негайно кинути її на розпечене залізо, але мучениця знову залишилася неушкодженою. Тоді Сімвлікій наказав перевезти святу в місто Нікею. Там, у язичницькому храмі він хотів силою примусити її принести жертву ідолам; але за молитвою святої ідоли впали і розбилися. Правитель велів в люті розтягнути мученицю і перепиляти її, але і тут сила Божа зберігала святу: пила не завдавала Феодотії шкоди, так що слуги знемогли. Нарешті, святу обезголовили. Нікейський єпископ Софроній похоронив її тіло.