Святитель Іван Милостивий, Патріарх Олександрійський, народився на Кіпрі в VII столітті в родині знатного вельможі Єпіфанія.

З волі батьків одружився і мав дітей. Коли дружина і діти святого померли, він став ченцем: строгим постником, молитовником і братолюбцем. Його духовні подвиги здобули йому популярність, і, коли овдовіла патріарша кафедра в Олександрії, імператор Іраклій і все духовенство упросили святого Івана зайняти патріарший престол. 

Святитель гідно ніс архіпастирське служіння, піклуючись про моральне і догматичне виховання пасомих. Під час свого патріаршества він викрив і вигнав з Олександрії єресь монофеліта-Антиохійця Фуллона.

Іван Милостивий 

Але головним своїм ділом святитель вважав милостиню і благодіяння всім нужденним. На початку свого патріаршого служіння він наказав порахувати жебраків і убогих в Олександрії, яких виявилося понад сім тисяч чоловік.

Усім цим нещасним святитель давав щоденний безкоштовний прожиток. Два рази на тиждень, в середу та п'ятницю, він виходив до дверей патріаршого собору і, сидячи на паперті, приймав усіх нужденних: розбирав чвари, допомагав скривдженим, роздавав милостиню.

Три рази на тиждень він відвідував лікарні, надаючи допомогу страждальцям. У цей час імператор Іраклій вів важку війну з перським царем Хозроєм II. Перси розграбували і спалили Єрусалим, захопивши безліч полонених. Святий Патріарх Іван виділив велику частину церковної скарбниці для їх викупу.

Іван Милостивий Святитель ніколи не відмовляв тим, хто просить. Одного разу по дорозі в лікарню він зустрів жебрака і звелів дати йому 6 срібняків. Жебрак, змінивши одяг, обігнав Патріарха і знову став просити милостиню. Іван знову дав йому 6 срібняків. Коли ж жебрак втретє попросив милостині і слуги стали гнати настирливого прохача, Патріарх наказав дати йому 12 срібняків, сказавши: "Чи не Христос спокушає мене?"

Два рази святитель давав гроші купцю, що потерпів від корабельної аварії, а на третій раз дав йому корабель, котрий належав Патріархії, наповнений пшеницею, на якому купець здійснив благополучну подорож і повернув борг.

Іван Милостивий Олександрійський 

 Святий Іван Милостивий був відомий своїм лагідним ставленням до людей. Одного разу святитель змушений був за якусь провину відлучити від Церкви одного клірика. Провинений озлобився на Патріарха. Святитель хотів закликати його для бесіди і забув про це. Під час здійснення Божественної літургії святий згадав слова Євангелія: коли приносиш свій дар на вівтар і згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, - залиш дар свій і перш помирися з братом твоїм (Мф. 5, 23 - 24). Святитель вийшов з вівтаря, закликав до себе клірика, який провинився і, впав перед ним на коліна, всенародно просив вибачення. Вражений клірик розкаявся у скоєному і згодом став благочестивим священиком.

Три cвятителі: Миколай Чудотворець, Іван Милостивий і Василій Сповідник 

 Один городянин образив Георгія, племінника Патріарха. Георгій просив святого помститися кривдникові. Святитель обіцяв так воздати образнику, що здивується вся Олександрія. Це заспокоїло Георгія, і святий Іван став повчати його, кажучи про необхідність лагідності і смиренності, а потім, закликавши образника, оголосив, що звільняє його від сплати церковної данини за землю. Олександрія дійсно була здивована такою "помстою", а Георгій зрозумів урок свого дядька. 

Святий Іван, суворий аскет і молитовник, завжди мав в душі пам'ять смертну. Він замовив для себе труну, але велів майстрам не доробляти її до кінця, вказавши кожен святковий день приходити до нього і питати, чи не пора завершити роботу. 

Незадовго до кончини святий Іван змушений був через хворобу залишити свою кафедру і віддалитися на о. Кіпр.

Під час шляху на кораблі хворому святителю було знамення: у сонному видінні йому з'явився світлосяйний чоловік і сказав: "Цар царів кличе тебе до Себе". Це видіння благовістило швидку кончину Патріарха. Прибувши на Кіпр, в рідне місто Амафунт, святитель з миром відійшов до Господа (616 - 620).