Дні пам'яті: 1/14 липня, 30 липня/12 серпня, 30 серпня/12 вересня (Серб), 10/23 грудня

Життя Сербського правителя Стефана Бранковича і його сім'ї було сповнене злигоднів і бід. Після захоплення Сербії турками в 1457 році середній син тодішнього правителя Сербії Стефан, що відрізнявся лагідною вдачею і прекрасним знанням Священного Писання, вирушив до столиці Туреччини слідом за сестрою, відданої султану Мурату в дружини.

Проте, дізнавшись, що турки з фанатичною жорстокістю спалили Мілешевській монастир, блаженний Стефан став на захист Сербії від завойовників.

Коли він одружився на Ангеліні, дочці Албанського князя, турки погрожували блаженному Стефану та його сім'ї розправою. З дружиною і трьома дітьми він змушений був переховуватися спочатку в Албанії, а потім в Італії, де блаженний Стефан і помер.

Блаженна Ангеліна перенесла нетлінні останки чоловіка в Купіново. Правителем Сербії в кінці XV століття став син праведних Стефана і Ангеліни, блаженний Іоанн.

Нетлінні мощі праведного Іоана і його батьків згодом прославилися багатьма знаменнями.