Святий мученик Неофіт (304)

День пам'яті: 21 січня/3 лютого

Святий мученик Неофіт, родом з міста Нікеї, був вихований своїми батьками в строгому християнському благочесті. За доброту, стриманість і постійну молитву Богу завгодно було ще у віці підлітка прославити святого Неофіта даром чудотворення. Подібно до Мойсея, святий отрок витягував воду з каменів міської стіни ударом руки і поїв цією водою страждаючих спрагою. За молитвою матері святого Неофіта, що просила відкрити їй Промисел Божий щодо сина, відбулося чудесне явлення білого голуба, що сповістив про приготовлений йому рятівний шлях. Явленням того ж голуба святий виведений був з батьківського дому і приведений в гірську печеру, котра слугувала притулком левові. Там прожив підліток до п'ятнадцяти років, вийшовши з неї лише раз для того, щоб поховати батьків і роздати майно бідним. 

 Під час гонінь Діоклетіана (284 - 305) він добровільно з'явився в Нікею і сміливо почав викривати нечестя язичницької віри. Розлючені гонителі повісили святого на дереві, били його воловими жилами і стругали тіло залізом. Потім кинули його в розжарену піч, але святий мученик залишився неушкодженим, пробувши в ній 3 дні і 3 ночі. Мучителі, не знаючи, що зробити ще з Неофітом, вирішили вбити його. Один з язичників устромив спис у груди святого, і страждалець відійшов до Господа на 16-му році свого життя, близько 303 - 305 року, в Нікеї.