Блаженний Феодор Новгородський

День пам'яті: 19 січня/1 лютого

Блаженний Феодор Новгородський був сином благочестивих батьків, багатих і іменитих новгородських громадян. Вихований у суворій християнській побожності, він, після досягнення зрілого віку, прийняв на себе подвиг юродства Христа ради, весь свій статок роздав бідним, а сам до кінця життя перебував у крайній бідності, не маючи не тільки даху над головою, але і теплого одягу в морозні дні. Викриваючи взаємну ворожнечу громадян новгородської Торгової сторони з жителями Софійської сторони, блаженний Феодор робив вигляд, буцімто  ворогує з блаженним Миколою Кочановим (+1392; пам'ять 27 липня), який трудився на протилежній Софійській стороні. Коли блаженному Феодору траплялося переходити Волховським мостом на Софійську сторону, то блаженний Микола гнав його на Торгову, то ж робив і Феодор, коли заставав Миколу на Торговій стороні. Блаженні, духом розуміючи один одного, видимою ворожнечею нагадували новгородцям їх міжусобиці, які часто закінчувалися кривавими зіткненнями. Блаженний мав дар прозорливості і, попереджаючи: "Бережіть хліб", пророкував наступаючий голод. В інший час словами "чисто тут буде - добре буде сіяти ріпу" він передрік пожежу, котра спустошила вулиці Торгової сторони. Блаженний Феодор передбачав свою кончину і говорив новгородцям: "Прощайте, іду далеко".

Громадяни новгородські ще при житті бачили в ньому угодника Божого і високо шанували його. Після своєї кончини у 1392 році блаженний був похований за заповітом на Торговій стороні, на Лубяниці, у церкві святого великомученика Георгія, на паперті якої святий особливо любив проводити ночі в невпинній молитві. Над його мощами була споруджена каплиця.