Преподобний Миколай сповідник, ігумен Студійський

4 лютий (ст.ст.) 17 лютого (нов. ст.)

Преподобний Миколай сповідник, ігумен Студійський, жив у IX столітті. Він народився на острові Криті в селищі Кедонії в християнській сім'ї. У віці 10 років батьки відправили його в Константинополь до дядька, блаженного Феофана, який був ченцем Студійського монастиря. За розпорядженням настоятелем Студійської обителі преподобного Феодора хлопчик був визначений у монастирське училище. Після закінчення училища він, в 16 років, був пострижений у ченці, а через кілька років удостоєний і священного сану. 

Під час жорстокого гоніння, спорудженого візантійським імператором Левом Вірменином (813-820) на пошанувальників святих ікон, преподобний Микола розділив долю преподобного Феодора Студита: їх неодноразово ув’язнювали, всіляко катували і глумилися над ними. Однак вони ревно продовжували поширювати православ'я серед християн. З часу царювання блаженної цариці Феодори († 867), яка управляла державою під час царювання її малолітнього сина Михайла, іконошанування було відновлене і настав час відносного спокою. Преподобний Миколай повернувся до Студійського монастиря і був обраний його настоятелем. 

Однак затишшя тривало недовго. Цариця Феодора була усунена від управління, а до влади прийшов дядько царя, Варда, людина, що заплямувала себе відкритим співжиттям з дружиною свого сина. Спроби Святішого Патріарха Ігнатія проявити свою духовну владу, і тим приборкати нечестивого Варду, виявилися безуспішними. Навпаки, він був позбавлений патріаршого престолу і відправлений на заслання. Не бажаючи бути свідком торжествуючого беззаконня, преподобний Миколай залишив Константинополь. 

7 років він провів у вигнанні. Потім як бранець він був поселений у Студійський монастир, в якому два роки провів в ув'язненні, аж до смерті царів Михаїла (855-867) і Варди. 

Зі сходженням на престол імператора Василя I Македонянина (867-886) преподобний Миколай був звільнений і за повелінням царя знову прийняв настоятельство. За своє сповідницьке і подвижницьке життя він отримав від Бога дар зцілень, який не вичерпався і після його кончини в 868 році.