Преподобний Мартиніан Бєлоєзерський, у миру Михайло, народився в 1370 році в селі Березники, недалеко від Свято-Кирилівського монастиря. У тринадцять років він залишив своїх батьків і таємно прийшов до преподобного Кирила Белозерського (пам'ять 9 червня), про якого йому багато розповідали як про великого подвижника. Юний Мартиніан став ревно наслідувати свого вчителя, у якого перебував у довершеній слухняності. У монастирі він навчився грамоті і, за благословенням преподобного, займався переписуванням книг. З часом Мартиніан був посвячений в ієродиякона, а потім в ієромонаха. Після смерті преподобного Кирила (+ 1427)

блаженний Мартиніан віддалився для безмовності на безлюдний острів, розташований на озері Воже. Поступово навколо нього зібралося декілька ченців. Преподобний Мартиніан побудував для них храм Преображення Господного і ввів спільножитний статут. Поступаючись наполегливим проханням братії Свято-Ферапонтіївського монастиря, він погодився стати ігуменом цієї обителі і привів її в квітучий стан.

Преподобний Мартініан подав духовну підтримку великому князеві Василю Васильовичу Темному у важкий для нього час, коли на московський престол неправедно претендував його двоюрідний брат Димитрій Шемяка. Він завжди був поборником правди і справедливості. Пізніше, за наполяганням великого князя, преподобний прийняв на себе управління обителлю Преподобного Сергія Радонежського.

У 1455 році преподобний Мартиніан знову повернувся до Свято-Ферапонтового монастиря. Останні роки життя він важко хворів, не міг ходити, і братія носила його до храму. Помер преподобний у віці 85 років. Мощі його були знайдені в 1514 році, пам'ять знайдення звершується 7/20 жовтня.