Преподобний Марко, гробокопатель, Феофіл та Іван Печерський, в Ближнiх печерах (ХІІ)

Дні пам'яті: 28 вересня/11 жовтня (Печер. (Б)), 29 грудня/11 січня

Про преподобних Марка гробокопача, Феофіла Плаксивого та Івана (XI - XII) розповідає Києво-Печерський Патерик. Два брати - іноки, преподобні Феофіл та Іван, так любили один одного, що просили преподобного Марка приготувати їм одну могилу.

Через багато років, старший брат був посланий по монастирських справах. У той час брат Іван захворів і помер. Через кілька днів повернувся преподобний Феофіл і пішов разом з братією подивитися, де покладено померлого. Побачивши, що він лежить у загальному їх гробі на першому місці, образившись на блаженного Марка і сказав: "Навіщо поклав його тут на моєму місці? Я старший за нього". Печерник, зі смиренням кланяючись преподобному Феофілу, просив пробачити його. Потім, звернувшись до покійного, сказав: "Брате, встань і дай це місце старшому, а ти ляж на іншому місці". І мертвий посунувся у гробі. Побачивши це, преподобний Феофіл впав до ніг преподобного Марка і просив пробачення. Печерник зауважив йому, щоб він дбав про своє спасіння, оскільки через деякий час його також принесуть сюди. Почувши це, преподобний Феофіл жахнувся і вирішив, що скоро помре.

Роздавши все, що мав, і залишивши тільки мантію, він щодня очікував смертної години. Ніхто не міг утримати його від сліз або змусити скуштувати солодкої їжі. Від сліз преподобний Феофіл втратив зір. Преподобний Марко перед спочинком на його благання померти разом з ним сказав: "Не бажай смерті, вона прийде, хоча б як ти й не бажав. Ось що послужить знаменням близькісті твоєї смерті: за три дні до смерті ти прозрієш". Слова святого справдилися. Тіло преподобного Феофіла покладено в Антонієвих печерах, до гробу разом з його братом преподобним Іваном, поблизу мощів преподобного Марка.