Преподобний Лазар Галісійський народився у Лідії, у місті Магнезії. Освічений і боголюбивий юнак, Лазар став ченцем в монастирі святого Сави, заснованого великим подвижником благочестя в Палестині. Десять років провів преподобний у стінах цієї обителі, здобувши любов і благоговіння братії перед висотою його чернечого подвигу.

Посвячений Єрусалимським патріархом у пресвітера, преподобний Лазар повернувся на батьківщину і оселився недалеко від Ефесу на пустельній Галісійській горі. Тут він був удостоєний дивовижного видіння: вогняний стовп, що сходить на Небо, оточували Ангели, які співають: "Нехай воскресне Бог і розвіються вогоги Його". На місці, де святому було явлено це диво, він збудував храм в ім'я Воскресіння Христового і прийняв на себе подвиг стовпництва. Незабаром до великого подвижника стали сходитися ченці, які прагнуть мудрого духовного опікування Богом натхненним словом і добрим прикладом святого. Так виник монастир.

Здобувши одкровення про свій швидкий спочинок, преподобний сповістив про це братію, але, за слізною молитвою всіх, Господь продовжив земне життя святого Лазаря ще на 15 років.

Преподобний Лазар помер 72-х років, 1053 року. Братія поховала тіло святого в стовпі, на якому він трудився. Преподобний прославлений багатьма посмертними чудесами.