Преподобна Феоктиста народилася на острові Лезвій (або Лесбос) у місті Міфімні (Мала Азія).

У ранньому дитинстві вона залишилася круглою сиротою, і родичі віддали її на виховання до монастиря. Дівчинка полюбила віддалене від світу гріха і спокуси чернече життя, довгі церковні служби, монастирські послухи, суворий піст та невпинну молитву. Багато піснеспівів, молитви та псалми вона вивчила напам'ять.

У 846 році, коли їй було вже 18 років, вона з благословення ігуменії вирушила на свято Воскресіння Христового до сусіднього села відвідати свою рідну сестру і там зупинилася на нічліг. Вночі на селище напали араби, полонили всіх мешканців, посадили на корабель і вранці вийшли в море.

Розбійники висадили бранців на безлюдному острові Парос, щоб, розглянувши їх, призначити за кожну ціну і відвезти на невільничий ринок. Господь допоміг юній дівчині втекти, і араби не наздогнали її. З того часу преподобна Феоктиста прожила на острові 35 років (881). Помешканням їй служив древній храм в ім'я Пресвятої Богородиці,  їжею – насіння соняшнику. Весь час вона проводила у молитві.

Якось група мисливців висадилася на острові. Один із них, переслідуючи здобич, далеко пішов від берега до лісу і раптом побачив церкву. Він зайшов у храм, щоб піднести молитву Господу. Після молитви мисливець побачив у напівтемному кутку, неподалік святого престолу, за густим павутинням щось схоже на людську постать. Він пішов ближче і почув голос: "Стій, чоловіче, не ходи далі, мені соромно, тому що я гола жінка". Мисливець дав жінці верхній одяг, і вона вийшла зі схованки. Він побачив сиву жінку з виснаженим обличчям, яка назвала себе Феоктистою. Вона слабким голосом розповіла про своє, повне благодіяння Божого, життя.

Закінчивши розповідь, свята попросила мисливця, щоб той, якщо йому тільки трапиться побувати на цьому острові знову, привіз їй частину Преосвячених Дарів. За весь час пустельного проживання вона жодного разу не спромоглася причаститися Святих Христових Тайн. Через рік мисливець знову прибув на острів і привіз невелику посудину з часткою Святих Тайн. Свята Феоктиста зустріла Святиню у храмі, впала на землю і довго з плачем молилася. Піднявшись, вона прийняла посудину і з благоговінням і страхом Божим причастилася Тіла та Крові Христової. Наступного дня мисливець побачив посередині храму мертве тіло преподобної Феоктисти. Викопавши неглибоку могилу, мисливець поклав у неї чесне тіло преподобної і при цьому наважився відокремити її руку, щоб узяти з собою частину мощей великої угодниці Божої. Всю ніч плив корабель неспокійним морем, а на ранок опинився на тому ж місці, звідки почав шлях. Тоді чоловік, який взяв мощі, зрозумів, що це не сподобалось  Богові. Він повернувся до могили і приклав руку до тіла преподобної. Після цього корабель безперешкодно відплив. Дорогою мисливець розповів супутникам про все, що було з ним на острові. Вислухавши його, всі вирішили негайно повернутися на Парос, щоб разом вклонитися мощам великої подвижниці, але її святого тіла в могилі не було.