Мученик Константин, князь Грузинський (842) - заможний та впливовий вельможа, який жив у часи регентства візантійської імператриці Феодори (842-856 рр). Чесність, сила співчуття, благочестя, любов та турбота про бідних зробили його однією з найвідоміших особистостей Грузії.

Костянтину виповнилося 85 років, коли до Грузії вторглися араби, які вбили багато християн та почали гоніння.

Святий разом зі своїм сином був на чолі грузинського війська, потрапив у полон під час битви. Ув’язнення князь переносив зі смиренністю, благаючи Бога, щоб той допоміг йому подолати всі випробування з честю. А випробувань було немало: тяжке перебування у полоні в ланцюгах у столиці Аббасидів та тортури, пропозиції відмовитись від своєї віри заради почестей та порятунку життя, вмовляння від співвітчизників, які вже відмовились від своєї віри заради високих посад та схиляючи святого до відступництва. 

Грузинський князь через свою несхильну віру та силу духа був страчений 10 листопада 853 р. відсіченням голови.

Ті, хто бачив страту, стежили за тим, як душу Костянтина на небеса віднесли анголи. Імператриця Феодора, дізнавшись про таку мученицьку смерть свого підданого, закликала його дітей наслідувати доблесть Костянтина.

Тіло святого повісили на площі, але християни взяли його та перенесли до Грузії. Місце поховання невідоме.

За католикоса Іоанна II (871–893) на честь святого мученика Костянтина було встановлено свято, а пізніше складено службу католикосом Антонієм.