Святий преподобний Ніл Посник, уродженець Константинополя, жив у IV столітті і був учнем святого Івана Золотоустого.

Здобувши чудову освіту, Ніл ще юнаком був призначений на важливу посаду префекта столиці. На той час Ніл був одружений і мав двох дітей.

Блиск придворного життя обтяжував подружжя. Величезний вплив на їхнє життя та їх прагнення надавав святий Іван Золотоуст.

Подружжя вирішило розлучитися і присвятити себе чернечому життю. Дружина Ніла з дочкою пішла в один із жіночих монастирів до Єгипту, а преподобний Ніл із сином Феодулом пішли на Сінай, де оселилися у викопаній своїми руками печері.

Сорок років служила ця печера житлом для преподобного Ніла. Постом, молитвою, працями здобув святий високу духовну досконалість. До нього стали приходити люди будь-якого звання та стану – від імператора до хлібороба, і кожен у святого знаходив пораду та втіху.

У своїй самоті преподобний Ніл багато писав. Відомі його послання, серед яких – гнівні викриття імператора Аркадія, який вигнав святого Івана Золотоуста. Широко відомі аскетичні твори преподобного Ніла, гідного учня Золотоуста: вони досконалі формою, глибоко православні, сповнені щирістю викладу і ясною думкою.

У пустелі преподобний Ніл зазнав багато негараздів. Так, сарацини полонили сина його Феодула, якого призначили на поталу язичницьким богам. За  молитвами святого Господь врятував Феодула, і преподобний знайшов його у єпископа Емеського, який викупив юнака у варварів. Той самий єпископ висвятив обох пустельників у пресвітерів. Після посвяти вони повернулися на Синай, де й трудилися разом до смерті преподобного Ніла.