Святий апостол Пилип, уродженець міста Віфсаїди (Галілея), був глибоким знавцем Святого Письма і, правильно розуміючи зміст старозавітних пророцтв, чекав на прихід Месії. На заклик Спасителя (Ів.1:43) він пішов за Ним. Про апостола Пилипа кілька разів йдеться у Святому Євангелії: він привів до Христа апостола Нафанаїла (Ів.1: 46); його Господь запитав, скільки потрібно грошей на купівлю хліба 5-ти тисячам людей (Ів.6:7); він навів еллінів, які хотіли побачити Христа (Ін.12:21-22); нарешті, він під час Таємної Вечері питав Христа про Бога Отця (Ів.14:8).

Після Вознесіння Господа апостол Пилип проповідував Слово Боже у Галілеї, супроводжуючи проповідь чудесами. Так, він воскресив немовля, яке померло на руках у матері. З Галілеї він попрямував до Греції і проповідував серед юдеїв, що переселилися туди. Деякі з них повідомили в Єрусалим про проповідь апостола, і тоді з Єрусалиму в Елладу прибули книжники на чолі з первосвященником для звинувачення апостола Пилипа. Апостол Пилип викрив брехню первосвященника, який говорив, що учні Христові викрали і приховали тіло Господа, розповівши, як фарисеї підкупили воїнів варти, щоб розпустили цю чутку. Коли ж юдейський первосвященник та його супутники стали хулити Господа і накинулися на апостола Пилипа, вони раптом осліпли. По молитві апостола всі прозріли, і, бачачи це диво, багато хто увірував у Христа. Апостол Пилип поставив їм єпископа, ім'ям Наркіс (причетний до 70 апостолів).

З Еллади апостол Пилип вирушив до Парфи, а потім до міста Азот, де зцілив хворі очі дочки місцевого жителя Нікокліда, який прийняв його до своєї оселі і потім хрестився з усім сімейством.

З Азота апостол Пилип вирушив до Єраполя Сирійського, де, підбурювані фарисеями, юдеї підпалили дім Іра, що прийняв до себе апостола Пилипа, а апостола хотіли вбити. Але, бачачи чудеса, здійснені апостолом: зцілення висохлої руки начальника міста Аристарха, що хотів ударити апостола, а також воскресіння померлого юнака, – розкаялися, і багато хто прийняв Святе Хрещення. Поставивши Іра єпископом до Єраполя, апостол пройшов Сирію, Малу Азію, Лідію, Місію, усюди проповідуючи Євангеліє і переносячи страждання. Його і сестру Маріамну, яка його супроводжувала, побивали камінням, заточували в темниці, виганяли з селищ.

Потім апостол прибув до Фригії, в місто Ієраполь Фригійський, де було багато язичницьких храмів, у тому числі храм, присвячений зміям, де мешкала величезна єхидна. Апостол Пилип силою молитви умертвив єхидну і зцілив багатьох укушених зміями. Серед зцілених була дружина правителя міста Анфіпата, яка прийняла християнство. Дізнавшись про це, правитель Анфіпат наказав схопити Пилипа, його сестру і апостола Варфоломія, що прийшов з ними. За намовою жерців храму єхидни Анфіпат наказав розіп'яти святих апостолів Пилипа та Варфоломія. У цей час почався землетрус, і всіх присутніх на судилищі засипало землею. Апостол Пилип, що висів на хресті біля храму єхидни, молився за спасіння тих, хто розіп'яв його від наслідків землетрусу. Бачачи те, що відбувалося, народ увірував у Христа і почав вимагати зняття з хреста апостолів. Апостол Варфоломій, знятий з хреста, був ще живий і, отримавши визволення, хрестив усіх, хто увірував, і поставив їм єпископа.

Апостол Пилип, молитвами якого всі, крім Анфипата та жерців, залишилися живими, помер на хресті.

Сестра його Маріамна поховала його тіло і разом з апостолом Варфоломієм попрямувала з проповіддю до Вірменії, де апостол Варфоломій був розіп'ятий (пам'ять 11 червня), Маріамна ж проповідувала до своєї смерті в Лікаонії (пам'ять 17 лютого). В даний час чесна голова апостола Пилипа знаходиться у Хрестовоздвиженському соборі села Омодос на Кіпрі.