Святий мученик Роман був дияконом храму Кесарії Палестинської. Під час одного з гонінь на християн він переселився до Антіохії, де зміцнював християн у вірі своїм прикладом та гарячою проповіддю.

Коли правитель Антіохії Аскліпіад задумав зруйнувати християнський храм, святий Роман закликав віруючих відстояти свою святиню. Він переконав їх у тому, що якщо вони збережуть храм, то радітимуть тут, на землі, в войовничій Церкві, а якщо загинуть при захисті храму, то радітимуть у торжествуючій Церкві Небесній. Бачачи таку рішучість народу, правитель не наважився виконати свого наміру.

Через деякий час, коли в місті почалося язичницьке свято і безліч людей з усієї околиці прийшло в Антіохію, святий Роман почав викривати ідолопоклонство і закликав усіх слідувати за Христом. Його схопили і завдали тортур. Під час тортур мученик побачив у натовпі святого підлітка-християнина Варула і, вказуючи правителю на нього, сказав: "Юний підліток розумніший за тебе, який досяг старості, тому що він знає Істинного Бога. Ти ж поклоняєшся ідолам". Імператор Аскліпіад наказав привести хлопчика до себе. На всі питання правителя Варул твердо і без страху сповідав віру в Христа, Єдиного Бога. Розгніваний Аскліпіад наказав жорстоко бити мученика Варула, а потім обезголовити його. Перед смертю святий юнак попросив свою матір, яка була при страті, дати йому пити, але мати благала його зазнати всіх мук за Господа Ісуса Христа. Вона сама прихилила голову сина на плаху, а після страти поховала його († 303).

Мученика Романа було засуджено до спалення, але раптова злива погасила вогонь. Святий став прославляти Христа та хулити язичницьких богів. Імператор наказав відрізати йому язика, але, і позбавлений мови, святий Роман продовжував голосно славити Господа. Тоді мучителі засудили його до повішення († 303).