Святі мученики Закхей, диякон Гадаринський, і Алфей, читець Кесарійський, постраждали за часів правління імператора Діоклітіана (284–305).

Під час найжорстокіших переслідувань на християн серед багатьох інших був схоплений диякон Гадаринської церкви святий Закхей, який відкрито сповідав свою віру і під тортурами не зрікся Христа.

Диоклитіанове гоніння було таким жорстоким, що багато хто не витримував і, злякавшись тортур, погоджувався принести жертви богам.

Святий Алфей, читець Кесарійської церкви, прагнучи прослави Бога, пішов у натовп відпалих від Христа, які йшли до язичницьких жертовників. Він умовляв їх не оскверняти себе злочестивими жертвами. Святого Алфея схопили і після катувань і тортур закували в одні кайдани зі святим Закхеєм. На ніч мучеників кинули в в'язницю, де вони невпинно молилися, підтримуючи один в одному рішучість перетерпіти всі страждання за Ім'я Христове і тим, щоб знайти життя вічне. Вранці святих мучеників Закхея та Алфея обезголовили († 303).