У часі царювання Авреліана, римського імператора(270–276) у місті Магідісі, яким керував Аєцій, памфілійської області на півдні Малої Азії, безбоязно проповідував Христа один благочестивий чоловік на ім’я  Іліодор.

За це він був схоплений і приведений до правителя, звинувачений у поширенні гнаного вчення. Святого привели до суду. На допиті правитель Аєцій довго переконував Іліодора, щоб він зрікся Христа і приніс жертву ідолам. Але святий мужньо і твердо сповідував Христа Богом. Тоді правитель наказав повісити його та стругати його тіло залізними пазурами. Під час мук святий Іліодор гучним голосом вигукнув:

– Господи Ісусе Христе! допоможи мені!

Відразу почувся голос із неба:

- Не бійся! Я з тобою!

Голос цей чули виконавці страти, які бачили при цьому чотирьох Ангелів. Видіння так вплинуло на них, що вони увірували в Господа нашого Ісуса Христа і стали викривати правителя. Розгніваний правитель відразу ж наказав кинути їх у море. Разом з цим він наказав розпалити мідного вола та кинути туди мученика. Коли святий був вкинутий туди, то по молитвах його віл відразу ж охолонув, а святий оспівав Богові пісню подяки.

Дізнавшись про це, правитель здивувався і, підійшовши до мідного вола, переконався, що віл миттєво охолонув. Звернувшись до святого, він сказав:

- Нечестивцю! твої чари перемогли навіть вогонь!

Святий же відповів:

– Не волхвування зробили те, але допомога Христа.

Сказавши це, святий почав просити у мучителя три дні терміну, щоб обміркувати, що робити.

Коли святий був звільнений, він таємно вирушив у капище і почав там молитися; молитвою святого стався землетрус, під час якого ідоли, впавши, розбилися. Дізнавшись про це, правитель наказав знову привести на суд святого Іліодора і, наповнившись гнівом, наказав повісити його і в голову його встромити розпалені цвяхи. Зазнаючи страшного болю, святий покликав на допомогу Бога, і відразу ж муки його полегшилися. Тоді правитель наказав накласти на нього важкі залізні кайдани та відвести до правителя одного сусіднього міста. Коли святий Іліодор був приведений до нього, той довго розмовляв з ним з тією метою, щоб змусити його принести жертву ідолам. Але, бачачи його завзятість, правитель наказав вкласти руки та ноги його в чотири розщепи дерева і потім кинути у розпалений котел. Перебуваючи в казані, святий молився і разом з цим закликав оточуючих увійти до нього, говорячи, що це не завдасть їм шкоди. І багато хто з присутніх там увірував у Господа нашого Ісуса Христа.

– Воістину Великий Бог Християнський, – казали вони.

Правитель, бачачи, що багато хто увірував у Бога Іліодорового, і боячись, якби віруючі не приховали святого мученика, наказав відвести його в Магіду. Тоді воїни взяли його та й пішли разом із ним. Прибувши до Магіди, вони знову привели його до суду. Застосувавши до святого випробування, правитель наказав повісити його, стругати його тіло і потім відсікти йому голову. Коли Іліодора тягли за місто, святий мученик зробив знак рукою тим, що тягнули його, щоб вони зупинилися, і коли ті виконали його прохання, він звершив моління, після чого був обезголовлений. Це трапилося в 273 році.