Святий апостол Филимон та його дружина Апфія жили у місті Колоси у Фрігії.

Після прийняття Хрещення від святого апостола Павла вони перетворили свій дім у дім молитви, де збиралися всі віруючі в Христа колосяни і звершувалися богослужіння, і присвятили себе служінню хворим та знедоленим.

Апостол Филимон був поставлений єпископом міста Гази і проповідував Боже Слово по всій Фригії. Святий апостол Павло не залишав його без своєї підтримки. До нього направив первоверховний апостол своє повне любові Послання, в якому посилає благословення Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому, і сестрі любій Апфії, і співвойовникові нашому Архипові, і Церкві домашній твоїй: благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (До Филимона 1-3).

Онисим, про якого йдеться у Посланні, – колишній раб Филимона, апостол від 70 (пам'ять 15 лютого). У часі гоніння Нерона (54–68) святі Филимон і Апфія, а також святий апостол Архипп, що жив у Колосах, прийняли мученицький спочинок.

Під час язичницького свята розлючений натовп увірвався до християнського храму, коли там відбувалося богослужіння. Усі в страсі розбіглися, залишилися тільки святі Филимон, Архип та Апфія. Їх схопили та повели до градоначальника. Святого Архипа озвірілий натовп побив і порізав ножами, і по дорозі на суд він помер. Святі Филимон та Апфія за вироком правителя були побиті камінням.